Тимелія-криводзьоб рудощока
| Тимелія-криводзьоб рудощока | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Erythrogenys erythrogenys Vigors, 1832 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Pomatorhinus erythrogenys Megapomatorhinus erythrogenys | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тиме́лія-криводзьо́б рудощока[2] (Erythrogenys erythrogenys) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae). Мешкає в Гімалаях і горах Південно-Східної Азії.
Опис ред.
_Nagarjun.jpg)
Довжина птаха становить 22-26 см. Верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла білувата. Скроні, щоки, шия з боків, боки і стегна яскраво-руді. Дзьоб довгий, вигнутий[3].
Підвиди ред.
Виділяють п'ять підвидів:[4]
- E. e. erythrogenys (Vigors, 1831) — західні Гімалаї;
- E. e. ferrugilatus (Hodgson, 1836) — західний і центральний Непал;
- E. e. haringtoni (Baker, ECS, 1914) — від східного Непалу до східного Бутану;
- E. e. imberbis (Salvadori, 1889) — східна М'янма;
- E. e. celata (Deignan, 1941) — північно-західний Таїланд.
Поширення і екологія ред.
Рудощокі тимелії-криводзьоби живуть у гірських вічнозелених лісах, рідколіссях і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 915 до 2000 м над рівнем моря, зграйками до 12 птахів, під час сезону розмноження парами. Живляться безхребетними, насінням і ягодами. Сезон розмноження триває з лютого по липень. Гніздо кулеподібне з бічним входом, розміщується на землі або в чагарниках на висоті до 1,2 м над землею. В кладці від 2 до 4 яєць.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Erythrogenys erythrogenys.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Baker, Edward Charles Stuart (1922). The Fauna of British India, including Ceylon and Burma (Birds Vol 1). Taylor and Francis. с. 219—222.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |