Відкрити головне меню
Тилакоїди під електронним мікроскопом

Тилакоїд (грец. thylakos — мішечок) — спрощені вакуолі або мішечки, які є в середині хлоропластів листків та інших зелених частин рослин. Вони мають вигляд монети, сукупність яких утворює грани; обмежений мембраною компартмент більшості ціанобактерій та пластид, основна структурна одиниця фотосинтезуючої системи. Складається тилакоїд з мембрани, що утворює так званий тилакоїдний простір. Зазвичай у органелі або клітині розташовуються групами чи поодиноко відповідно. Тилакоїди можуть бути видовженими (ламели) чи утворювати скупчення (грани), на кшталт стосу монет.

Зміст

Будова тилакоїдуРедагувати

Будова тилакоїду морфологічно досить проста. Він складається з мембрани, що утворює замкнутий мішечок, та розташовується у стромі пластиди чи у цитоплазмі прокаріотичної клітини (у випадку синьозелених водоростей).

Мембрана тилакоїдуРедагувати

Мембрана за своєю будовою в цілому схожа на бактеріальну мембрану та на внутрішню мембрану хлоропласту. Складається з біліпідного шару, до складу якого входять здебільшого кислі ліпіди.

Мембрани тилакоїдів вищих рослин в основному складаються з фосфоліпідів та галактоліпідів, що нерівномірно розподілені по мембрані.

Саме на мембрані тилакоїду протікають реакцій світлової фази фотосинтезу. На самій мембрані та у ній зосереджені фотосинтетичні пігменти. На електронограмах виглядають як почерговані темні та світлі смуги шириною приблизно 1 нм.

ЛамелиРедагувати

Ламела — у цитології, це продовження тилакоїда всередині хлоропласта (стромальний тилакоїд), що з'єднує тилакоїди одного грана з тілакоїдами іншого грана. Вони є сторонами фотосистеми I. Простіше кажучи, ламели можуть розглядатися як пара мембран, що містять хлорофіл.[1]

ПриміткиРедагувати

  1. Strasburger, Lehrbuch der Botanik, 35. Auflage, Spektrum Akademischer Verlag, 2002. ISBN 978-3-8274-1388-8

Джерела інформаціїРедагувати

  • Raven, Peter H.; Ray F. Evert, Susan E. Eichhorn (2005). Biology of Plants (вид. 7th). New York: W.H. Freeman and Company Publishers. с. 115–127. ISBN 0-7167-1007-2.