Тиберій Клавдій Нерон (претор)

Тиберій Клавдій Нерон (лат. Tiberius Claudius Nero; близько 108 до н. е. — після 63 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Тиберій Клавдій Нерон
Народивсяблизько 108 до н. е.
Стародавній Рим
Померпісля 63 до н. е.
невідомо
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьполітик, військовий діяч
Знання мовлатина
Суспільний станпатрицій[1]
Військове званняпретор
Термін68 рік до н. е.
РідКлавдії
БатькоТиберій Клавдій Нерон
Матиневідомо
У шлюбі зpaternal grandmother of Tiberiusd
ДітиТиберій Клавдій Нерон Старший

Життєпис

ред.

Походив з патриціанського роду Клавдіїв. Син Тиберія Клавдія Нерона. Був пра-пра-онуком Тиберія Клавдія Нерона, консула 202 року до н. е. Зумів зробити гарну кар'єру.

У 79 році до н. е. став монетарієм. На своїх монетах зобразив богинь Діану та Вікторію. Приблизно у 68 році до н. е. його обрано претором.

У 67 році до н. е. увійшов до числа легатів, обраних Гнеєм Помпеєм Магном при підготовці війни проти піратів. Він отримав під контроль Гадітанську затока — частину Атлантики, що прилягала до Геркулесових стовпів (сучасний Гібралтар) із заходу. Тут зумів проявив себе талановитим та звитяжним військовиком.

У 63 році до н. е. Тиберій Нерон виявив під час кризи, пов'язаної з обговоренням у сенаті долі полонених учасників змови Луція Сергія Катіліни, наважився піти проти думки консуляров та лідерів сенату, які наполягали на негайної страти. Нерон першим з усіх запропонував замість страти тримати змовників під вартою до тих пір, поки не виженуть збройною силою Катіліну і не розслідують детально справу. Гай Юлій Цезар, чий опір думці більшості сенату увійшов в історію, лише повторював пропозиції Нерона.

Про подальшу долю Тиберія Нерона немає відомостей. Ймовірно у після придушення змови Катиліни він відійшов від політичних справ.

Родина

ред.

Джерела

ред.
  • W. Smith, art. Nero, Ti. Claudius (7), in W. Smith, A dictionary of Greek and Roman biography and mythology, II, Boston, 1867, p. 1161. (англ.)
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic