Тиберо-Юліянська династія
Тиберо-Юліянська династія також Аспургзька династія, Аспургіди — королівська династія, яка правила Боспорською державою на Кримському півострові, Боспорі Кіммерійському, у Північному Причорномор'ї та на берегах Пала Меотіс (Азовського моря), на землях навколо Керченської протоки. Столиця - Пантікапей.
Вони змінили династію Спартокідів. Правили з 47 року до н.е. до 340-х років н.е.
Була четвертою династією Кіммерійського Боспорського царства. Члени династії перед своїми іменами носили предикт Тиберій Юлій. Римський імператор Тиберій надав римське громадянство та затвертив титул правителя Боспору першому представнику роду Тиберію Юлію Аспургу.
Історія ред.
Перша династія, яка правила у Боспорі Кімерійському з 480 до 438 р. до н.е. була археанактиди. Друга була династією спартакідів, яка правила з 438 року до н.е. до кінця 2 ст. н.е.
Останнім представником династії був Перисад V, якого бл. 110 р. до н.е. вбив володар повставлих скитів Савмак.
Після нього Боспорська держава була захоплена Мітрідатом VI Євпатором і увійшла до складу Понтійського королівства. Правлячою стала династія Мітрідатідів. Останньою її представницею була королева Динамія.
Через окупацію Римською імперією, Понтійське царство було розділено на провінції та зведено до земель Боспору (сьогодні Керченська протока), і стало королівством-клієнтом Риму. Динамія мала трьох чоловіків, які діяли як королі Боспору. Можливо, від свого першого чоловіка Асандра вона мала сина Аспурга. Він був затверджений як король Босфору Римським Сенатом, далі імператором Августом, а потім його співправителем Тиберієм Юлієм. Аспург отримав римське громадянство під ім'ям Тиберій Юлій Аспург Філоромей; а преномен Тиберій Юлій зберігали всі його нащадки. Він одружився з Гепапірис, донькою короля Тракії Котіса III з сапеїв, і деякі з його нащадків королів Боспору мали тракійські королівські імена, такі як Котис, Райскопорід і Реометалк.
Крім того, Гепапірис була дочкою Антонії Трифени (двоюрідної сестри імператора Калігули), доньки Пітодориди Понтійської правительки Понту, Боспору та Колхіди й двоюрідної сестри імператора Клавдія та 2-ї двоюрідної сестри імператора Нерона, яка, в свою чергу, була донькою Антонії - племінниці імператора Августа, доньки Марка Антонія.
Отже, ця династія мала міцні родинні зв'язки з римськими імператорами, і їх правління тривало найдовше, ніж в будь-яких інших елліністичних державах.
Ця династія була найдовшою: вона мала 22 монархи і їх правління тривало 13 поколінь, тобто довше, ніж три попередні Боспорські династії. Останній король помер у 342 році нашої ери за часів правління імператора Констанція II. Тоді у королівство вторглися гуни, потім утигури і, нарешті, готи, у яких Юстиніан I відвоював Боспор в 527 році, та Крим знову увійшов до скаду Римської імперії.
Родовід ред.
Під час правління Райскопоріда VI починається навала гунів і готів на Боспорську державу.
Збереглись ще імена наступних представників Тиберо-Юліянської династії:
- Сингес — син Райскопоріда V, 258-276 роках.
- Хедосбій — ?, 267-272 і 278-283
- Райскопорід VII — син Савромата IV, 314-342
- Райскопорід VIII — син Райскопоріда VII, 342-359
- Савромат V — син Райскопоріда VI, 359-370
- Савромат VI — син Савромата V, 370-391
- Тейран II — син Райскопоріда VIII, 391/402-421
- Райскопорід IX — ?, 430—458
- Дуптун — ?, 470/474-491/500.
Після припинення карбування монет в Боспорській державі бл. 342 р. і до приєднання Боспору до Східної Римської імперії (Візантії) бл. 520/530-х гг. збереглось дуже мало джерел за якими було б можливо відновити точну хронологію правителів (базилевсів) Боспору.
Джерела ред.
- Mayor, A., 'The Poison King: the life and legend of Mithradates, Rome's deadliest enemy, Princeton University Press, 2009, ISBN 978-0691150260
- Ascherson, Neal (1996). Black Sea. New York: Hill and Wang. ISBN 9780809015931.
- Fornasier, Jochen; Böttger, Burkhard (2002). Das Bosporanische Reich: der Nordosten des Schwarzen Meeres in der Antike. Mainz: Philipp von Zabern. ISBN 978-3805328951.