Вікіпедія

Ткаченко Тетяна Миколаївна

(Перенаправлено з Тетяна Ткаченко)


Ткаченко Тетяна Миколаївна (народ. 23 липня 1974 р. у м. Донецьк) — завідувачка кафедри технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці Київського національного університету будівництва і архітектури, докторка технічних наук, професорка, старша дослідниця [1], членкиня національного технічного комітету стандартизації ТК-82 "Екологічна безпека", академікиня Академії технічних наук України[2], дійсна членкиня Академії будівництва України[3]. Відома у світі експертка в галузі "зеленого будівництва" та кліматичних змін, популяризаторка "зеленого будівництва" в Україні.

Tkachenko Tetiana

Біографія ред.

Народилася 23 липня 1974 р. у м. Донецьк[1]

У 1996 році закінчила Донецький національний університет (зараз ім. Василя Стуса) за спеціальністю «Біологія» та здобула кваліфікацію «Біолог. Викладач біології та хімії»[1].

З 1996-1999 рр. навчалася в аспірантурі Донецького ботанічного саду Національної академії наук України. Однак, вимушена була перейти до аспірантури Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, яку закінчила у 2002 році [1] з успішним захистом 14 травня 2022 р. дисертації "Інтродукція представників родини Myrtaceae Juss. у захищений ґрунт в Україні" за спеціальністю 03.00.05 – «Ботаніка» під керівництвом докторки технічних наук, старшої наукової співробітниці Гревцової Анни Терентьєвни[4].

З 2002 по 2005 рр. працювала провідним спеціалістом з промислового озеленення у ТОВ «Нова Люкс» м. Донецьк. Керувала та розробляла муніципальні й приватні проєкти ландшафтного дизайну в м. Донецьк та Донецькій області [1]. Ця робота і визначила все подальше професійне життя та наукове спрямування Тетяни Миколаївни. Саме там майбутня експертка ознайомилася, вивчила та почала професійно займатися «зеленими» конструкціями, одразу відчувши переваги цієї біотехнології.

У 2005 р. Тетяна Миколаївна розпочала педагогічну діяльність. З 2005 по 2007 рр. працювала старшою викладачкою кафедри екологічного менеджменту Донецького державного університету управління[1].

У 2007 р. переходить на роботу до Донбаської національної академії будівництва та архітектури доценткою кафедри прикладної екології та хімії. У 2009 р. обрана заступницею декана Інституту міського господарства та охорони навколишнього середовища академії. У 2011 році отримала вчене звання доцентки[1].

З 2012 по 2013 рр. одночасно здійснювала викладання на базі науково-тренінгового центру Всеукраїнської екологічної ліги з ландшафтної екології в Криму та Донецькій області[1].

У 2014 р. перемога в міжнародному конкурсі проєктів TEMPO з напрямків «Архітектурна екологія» та «Промисловий фітодизайн» і запрошенням на викладання лекцій у Португалії[1].

Але через початок російсько-української війни та захоплення східних областей України з квітня 2014 р. Тетяна Миколаївна була вимушена переїхати до Києва[1].

У 2014 році вступає до докторантури Київського національного університету будівництва і архітектури. У 2019 році захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня докторки технічних наук "Науково-методологічні основи підвищення рівня екологічної безпеки урбоценозів шляхом створення енергоефективних технологій «зеленого» будівництва" за спеціальністю 21.06.01 «Екологічна безпека»[5] за наукового консультування доктора технічних наук, професора Плоского Віталія Олексійовича, на той момент проректора з наукової роботи та міжнародних зв'язків[6]. У 2019 р. присвоєно вчене звання професорки, а у 2021 – старшої дослідниці.

З 2014 р. працює доценткою, з 2019 року – професоркою, з 2021 – завідувачкою кафедри охорони праці та навколишнього середовища Київського національного університету будівництва і архітектури, яка була у 2022 р. перейменована на кафедру технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці.[1]

З 2019 р. призначена гаранткою освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії зі спеціальності 101 «Екологія».

Професійні досягнення ред.

Міжнародні гранти та проєкти ред.

У 2014 р. - перемога в міжнародному конкурсі проєктів TEMPO з напрямків «Архітектурна екологія» та «Промисловий фітодизайн» і запрошенням на викладання лекцій у Португалії[1]. Участь перервано через російсько-українську війну.

З 2019 р. Міжнародний проєкт ГО «Всеукраїнське екологічне товариство»[7] за підтримки British Building Research Establishment[8]. зі створення Навчально-наукового центру розвитку «зеленого» будівництва при Інституті інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури

У 2019 р. брала участь у програмі розбудови корпусів переведеної в Краматорськ Донбаської національної академії будівництва та архітектури в рамках грантової програми «EU Support to Displaced Higher Education Institutions in the East of Ukraine» (EuropeAid/161559/DD/ACT/UA).

З 2021 року бере участь [1](п. 39), [2] (п. 10). у міжнародній програмі Erasmus+, проєкт «Multilevel Local, Nation- and Regionwide Education and Training in Climate Services, Climate Change Adaptation and Mitigation 619285-EPP-1-2020-1-FI-EPPKA2-CBHE-JP» [3]

2020-2021. Читання лекцій в циклі онлайн-тренінгів у рамках програми ООН із відновлення та розбудови миру. Компонент II: “Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади в Україні”; за сприяння Міністерства закордонних справ Данії, Швеції та Швейцарської агенції з розвитку співробітництва (SDC):

  • «Стратегічне управління та екологічна безпека як основні засади вектору розвитку промислових регіонів України. Державна екологічна політика в умовах техногенного перевантаження існуючих екосистем»[9];
  • «Екологічні проблеми навколишнього середовища. Екологічна свідомість та сталий розвиток планети»[10];
  • «Екологічна свідомість та сталий розвиток»[11];
  • «Можливості регулювання викидів парникових газів у природних екосистемах та секторах економіки»[12];
  • «Глобальні екологічні проблеми. Формування екологічної свідомості регіонів»[13][14];
  • «Енергія, відходи, рекультивація земель, охорона навколишнього середовища, «зелені» технології» [15][16].

Українські гранти та проєкти ред.

Назва Роки Тип роботи Номер

держ- реєс- трації

Роль Зві-

ти

Створення перспективних технологій формування безпечного середовища будівель поєднанням "зелених конструкцій", фітодизайну та інженерних систем 2022-2023 Держбюджетне фінансування 0122U001197 Наукова керівниця [17] [18]
Управління дощовими стічними водами з використанням «зелених» конструкцій 2020-2023 В межах основного робочого часу 0120U101145 Наукова керівниця [19]
Екологічна безпека будівельних конструкцій та споруд 2017-2019 В межах основного робочого часу 0117U003297 Наукова керівниця [20]
Електротеплоакумуляційне опалення комбінованими електротеплоакумуляційними обігрівачами малих виробничих приміщень 2020-2022 В межах основного робочого часу 0120U101132 Відповідальна виконавиця [21]
Наближене моделювання дозвукових течій з турбулентною макроструктурою на базі її геометричного та кінематичного аналізу 2017-2019 В межах основного робочого часу 0117U003383 Відповідальна виконавиця [22]

Нормативні документи ред.

  • ДБН А.2.2-1:2021. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС)[23]
  • прДБН В.1.1-31:202X. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист територій, будинків і споруд від шуму.[24]

Внесок в різні галузі науки й техніки (самостійно або за власного керівництва) ред.

Прикладна математика ред.

  • Телескопічне відображення нескінченного простору для наочного подання нескінченності та дослідження поведінки функцій при прямуванні до неї[25]
  • Апроксимація [26] рівняння Колбрука-Уайта для коефіцієнта опору тертя (Дарсі)   для турбулентної течії в каналі або трубопроводі (повітроводі) при числі Рейнольдса   та відношенні еквівалентного діаметра до еквівалентної шорсткості стінок  
    • з відхиленням до 5.36 %

 ;

    • з відхиленням до 0.00072 %

 ,

де

 ,

 .

Технології захисту навколишнього середовища ред.

  • Комплексний підхід до покращення якості повітря сільської місцевості[27];
  • Математичне моделювання розвитку рослин за шкалою Туманова для підбору асортименту рослин зелених конструкцій задля підтримання біорізноманіття рослинного світу [5];
  • Організація шляхів міграції біоти вглиб щільно забудованих районів зеленими конструкціями[5];
  • Вентиляційний фітофільтр, що очищує витяжне повітря від внутрішніх забруднень[28][29];
  • Оцінювання секвестрації вуглекислого газу та дослідження зниження його концентрації зеленими конструкціями для карбононейтральності[5][30][31][32];
  • Покращення теплозахисту будівлі, підвищення енергоефективнсоті інженерного забезпечення, зменшення аварійності з виділенням шкідливого диму тощо (див. далі).

Будівельна теплофізика та тепломасообмін ред.

  • Методи лабораторних і натурних експериментальних досліджень опору теплопередачі та охолоджувального ефекту рослинних шарів зелених конструкцій[5][18];
  • Формули для визначення коефіцієнта теплопередачі та охолоджувального ефекту рослинних шарів[5][18] за результатами експериментальних досліджень задля підвищення теплозахисних властивостей оболонки.

Підтримання якості внутрішнього повітря, опалення, вентиляція, кондиціонування повітря ред.

  • метод лабораторних досліджень газообміну в рослинах, газообмінна камера[18];
  • формули для визначення потрібної кількості рослин для забезпечення достатнього поглинання CO₂[18];
  • дослідження фітонцидних властивостей рослин, зокрема радіуса дії фітонцидів та зменшення мікробного числа[33][34][35][36][37][38];
  • автоматичне керування надходженням сонячної радіації листопадними рослинами[39][40];
  • Вентиляційний фітофільтр, що унеможливлює вторинне забруднення вуглекислим газом[28][29].

Електробезпека ред.

  • Пристрій захисту від перенапруги[41];
  • Реле напруги[42].

Популяризація зеленого будівництва ред.

Науково-популярні статті ред.

Перспективи зеленого будівництва у майбутньому відновленні України[43];

«Зелені конструкції» - перспективна технологія післявоєнного відновлення[44];

Зелене будівництво - одна зі складових майбутнього відновлення України[45];

Перспективи впровадження зелених технологій у післявоєнному відновленні і майбутньому сталому розвитку України[46].

Науково-популярні лекції ред.

Зелені конструкції. Історія створення. Позитивні ефекти[47];

Можливості оздоровлення приміщень фітонцидними рослинами[48].

Науково-популярні екскурсії (під керівництвом) ред.

Вплив рослин на якість повітря. Лабораторні дослідження[49].

Основні дисципліни ред.

  • Адаптації до змін клімату в умовах "зеленого будівництва";
  • Альтернативні та традиційні джерела енергії;
  • Гідробіологія;
  • Екологія з основами "зеленого" будівництва;
  • Загальна екологія;
  • Технології "чистого" виробництва та їх впровадження.

Наукові спрямування ред.

  • екологічна безпека урбоценозів;
  • зелене будівництво;
  • зелені конструкції;
  • стандарти «зеленого будівництва», їх розроблення та адаптація до умов вітчизняного будівельного ринку;
  • промислове озеленення, ландшафтна екологія;
  • фітодизайн, санаційний фітодизайн, екологія рослин, фітонциди;
  • енергоефективне будівництво;
  • кліматичний сервіс;
  • зміни клімату;
  • управління зливовими водами;
  • зокрема реалізація концепції губчастого міста;
  • використання будівель;
  • будівництво з використанням екологічно чистих матеріалів.

Посилання ред.

Персональні сторінки ред.

https://www.knuba.edu.ua/tkachenko-t-m/

https://ukrtsa.org.ua/portfolio-item/%d1%82%d0%b5%d1%82%d1%8f%d0%bd%d0%b0-%d1%82%d0%ba%d0%b0%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be/

Соціальні мережі ред.

https://www.facebook.com/profile.php?id=100003538757075

https://www.linkedin.com/in/tetiana-tkachenko-7014042b1

ORCID ред.

https://orcid.org/0000-0003-2105-5951

Наукометричні бази ред.

https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57203135001

https://www.webofscience.com/wos/author/record/1179354

https://scholar.google.com/citations?hl=uk&user=Us2BPNkAAAAJ

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н ТКАЧЕНКО Т.М. Київський національний університет будівництва i архітектури (укр.). Архів оригіналу за 18 грудня 2023. Процитовано 4 лютого 2024.
  2. ↑ Тетяна ТКАЧЕНКО. Академія технічних наук України (укр.). Процитовано 5 лютого 2024.
  3. ↑ Академія будівництва України АБУ – Новації та інновації в будівельній галузі України. Академія будівництва України (укр.). Процитовано 5 лютого 2024.
  4. ↑ НРАТ/NRAT - National Repository of Academic Texts, Ukraine. Національний репозитарій академічних текстів (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2024.
  5. ↑ а б в г д е Ткаченко, Тетяна (2018). Науково-методологічні основи підвищення рівня екологічної безпеки урбоценозів шляхом створення енергоефективних технологій «зеленого» будівництва: дис. д.т.н. Спец. 21.06.01 - Екологічна безпека. Захищ 2018-12-26. Національний репозитарій академічних текстів (укр.). Київський національний університет будівництва і архітектури. Процитовано 4 лютого 2024.
  6. ↑ ПЛОСКИЙ ВІТАЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ. Київський національний університет будівництва i архітектури (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2023. Процитовано 4 лютого 2024.
  7. ↑ ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ЕКОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО. YouControl. Процитовано 4 січня 2024.
  8. ↑ Building Research Establishment. Wikipedia (англ.). 14 січня 2024. Процитовано 4 лютого 2024.
  9. ↑ ПРОГРАМА ОНЛАЙН-ТРЕНІНГУ «Стратегічне управління та екологічна безпека як основні засади вектору розвитку промислових регіонів України. Державна екологічна політика в умовах техногенного перевантаження існуючих екосистем» (PDF). 02.11.2020-16.12.2020. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2024. Процитовано 4 лютого 2024.
  10. ↑ ПРОГРАМА ОНЛАЙН-ТРЕНІНГУ «Екологічні проблеми навколишнього середовища. Екологічна свідомість та сталий розвиток планети» (PDF). 30.11.2020 -02.02.2021. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2024. Процитовано 4 лютого 2024.
  11. ↑ ПРОГРАМА ОНЛАЙН-ТРЕНІНГУ «Екологічна свідомість та сталий розвиток» (PDF). 03.12.2020-02.02.2021. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2024. Процитовано 4 лютого 2024.
  12. ↑ Робочий план тренінгу для роботодавців, викладачів та студентів навчальних закладів з метою інтегрування потреб стейкхолдерів у навчальний процес «Можливості регулювання викидів парникових газів у природних екосистемах та секторах економіки» (PDF). 05.02.2021-13.04.2021. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2024. Процитовано 4 лютого 2024.
  13. ↑ ПРОГРАМА ОНЛАЙН-ТРЕНІНГУ «Глобальні екологічні проблеми. Формування екологічної свідомості регіонів» (PDF). 12.04.2021-11.06.2021. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2024. Процитовано 4 лютого 2024.
  14. ↑ ПРОГРАМА ОНЛАЙН-ТРЕНІНГУ «Глобальні екологічні проблеми. Формування екологічної свідомості регіонів» (PDF). 12.04.2021-11.06.2021. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2024. Процитовано 4 лютого 2024.
  15. ↑ «ЛІТНЯ ЕКОЛОГІЧНА ШКОЛА». ПРОГРАМА СЕРІЇ ОНЛАЙН-ТРЕНІНГІВ «Енергія, відходи, рекультивація земель, охорона навколишнього середовища ,«зелені» технології» (PDF). 14.06.2021-30.07.2021. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2024. Процитовано 4 лютого 2024.
  16. ↑ Робочий план тренінгу (для студентів, аспірантів, учнів Малої Академії наук та учасників літньої школи майбутніх студентів-екологів) «Енергія, відходи, рекультивація земель, охорона навколишнього середовища ,«зелені» технології» (PDF). 12.04.2021-11.06.2021. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2024. Процитовано 4 лютого 2024.
  17. ↑ Створення перспективних технологій формування безпечного середовища будівель поєднанням "зелених конструкцій", фітодизайну та інженерних систем. Національний репозитарій академічних текстів (укр.). 2022. Процитовано 4 лютого 2024.
  18. ↑ а б в г д Створення перспективних технологій формування безпечного середовища будівель поєднанням "зелених конструкцій", фітодизайну та інженерних систем. Національний репозитарій академічних текстів (укр.). 2023. Процитовано 4 лютого 2024.
  19. ↑ Управління дощовими стічними водами з використанням «зелених» конструкцій». Національний репозитарій академічних текстів (укр.). 2023. Процитовано 4 лютого 2024.
  20. ↑ Екологічна безпека будівельних конструкцій та споруд. Національний репозитарій академічних текстів (укр.). 2019. Процитовано 4 лютого 2024.
  21. ↑ Електротеплоакумуляційне опалення комбінованими електротеплоакумуляційними обігрівачами малих виробничих приміщень. Національний репозитарій академічних текстів (укр.). 2022. Процитовано 4 лютого 2024.
  22. ↑ Наближене моделювання дозвукових течій з турбулентною макроструктурою на базі її геометричного та кінематичного аналізу. Національний репозитарій академічних текстів (укр.). 2019. Процитовано 4 лютого 2024.
  23. ↑ Сатін І., Панченко О., Романова Т., Фляшовський В., Шевченко Л., Хитрук С., Ткаченко Т., Хоружий В., Рудько С. (2021). ДБН А.2.2-1:2021. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) (PDF) (укр.). Київ: Укрархбудінформ. с. III.22.
  24. ↑ Сатін І., Панченко О., Романова Т., Фляшовський В., Хитрук С., Шевченко Л., Колесніченко С., Попов О., Ситніченко М., Шамріна Г., Ткаченко Т. (202X). прДБН В.1.1-31:202X. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист територій, будинків і споруд від шуму (укр.). Київ. с. iii, 68.
  25. ↑ Mileikovskyi, Viktor; Tkachenko, Tetiana (2023). Cheng, Liang-Yee (ред.). Using Telescopic Mapping for Infinity Representation with an Example of Ventilation. ICGG 2022 - Proceedings of the 20th International Conference on Geometry and Graphics (англ.). Springer International Publishing. с. 394—405. doi:10.1007/978-3-031-13588-0_34. ISBN 978-3-031-13588-0. Процитовано 4 лютого 2024.
  26. ↑ Mileikovskyi, Viktor; Tkachenko, Tetiana (2021). Blikharskyy, Zinoviy (ред.). Precise Explicit Approximations of the Colebrook-White Equation for Engineering Systems. Proceedings of EcoComfort 2020 (англ.). Springer International Publishing. с. 303—310. doi:10.1007/978-3-030-57340-9_37. ISBN 978-3-030-57340-9. Процитовано 5 лютого 2024.
  27. ↑ Tkachenko, Tetiana; Mileikovskyi, Viktor; Satin, Ihor; Ujma, Adam (24 травня 2023). Agrocenoses air improvement for longer and healthier people life. 22nd International Scientific Conference Engineering for Rural Development Proceedings. Latvia University of Life Sciences and Technologies, Faculty of Engineering. doi:10.22616/erdev.2023.22.tf177. Процитовано 4 лютого 2024.
  28. ↑ а б Tkachenko, T.; Mileikovskyi, V.; Konovaliuk, V.; Kravchenko, M.; Satin, I. (2023-10). Biotechnical approach for a continuous simultaneous increase of indoor and outdoor air quality. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science (англ.). Т. 1254, № 1. с. 012074. doi:10.1088/1755-1315/1254/1/012074. ISSN 1755-1315. Процитовано 4 лютого 2024.
  29. ↑ а б Ткаченко Тетяна, Мілейковський Віктор, Коновалюк Вікторія (08.03.2022). Вентиляційний фітофільтр: патент України на корисну модель № 152539. F24F 8/175 (2021.01), F24F 8/99 (2021.01) (укр.). Бюл. № 10/2023. Процитовано 4 лютого 2024.
  30. ↑ Tkachenko, Tetiana; Mileikovskyi, Viktor (1 грудня 2022). Capturing Carbon Dioxide from Human-Driven Vehicles by Green Structures for Carbon Neutrality. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. Т. 1111, № 1. с. 012056. doi:10.1088/1755-1315/1111/1/012056. ISSN 1755-1307. Процитовано 4 лютого 2024.
  31. ↑ Tkachenko, Tetiana; Mileikovskyi, Viktor; Ujma, Adam (1 березня 2019). Field Study of Air Quality Improvement by a “Green Roof” in Kyiv. System Safety: Human - Technical Facility - Environment (англ.). Т. 1, № 1. с. 419—424. doi:10.2478/czoto-2019-0054. Процитовано 4 лютого 2024.
  32. ↑ Tkachenko, Tetiana; Mileikovskyi, Viktor (1 грудня 2022). Capturing Carbon Dioxide from Human-Driven Vehicles by Green Structures for Carbon Neutrality. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. Т. 1111, № 1. с. 012056. doi:10.1088/1755-1315/1111/1/012056. ISSN 1755-1307. Процитовано 4 лютого 2024.
  33. ↑ Марова С.Ф., Ткаченко Т. М. (2007). Роль сануючих інтер‘єрів в організації робочого простору (укр.). Донецьк: Збірник наук. праць Донецького державного університету управління, серія «Державне управління». ДонДУУ. Т.VIII, Вип. 83 «Державні механізми управління екологічним і соціально-економічним розвитком регіону». с. 46—55.
  34. ↑ Ткаченко Т. М., Федотов О.В., Гончарова С.В., Квашенко Ю.О. (2012). Санітарно-мікробіологічне дослідження повітря навчальних приміщень Донбаської національної академії будівництва та архітектури (укр.). Макіївка: Збірник тез доповідей III Міжнар. конф. «Науково-технічне та організаційно-економічне сприяння реформам у будівництві і житлово-комунальному господарстві», Ч.I. с. 214—216.
  35. ↑ Ткаченко Т. М., Савченко О.О., Острова В.Є. (2014). Створення сануючих інтерꞌєрів з метою покращення мікроклімату приміщень (укр.). Рубіжне: Матеріали III Всеукраїнської молодіжної науково-практичної конференції: «Екологічні проблеми промислових регіонів». ІХТ СНУ ім. В.Даля. с. 187—193.
  36. ↑ Tkachenko T., Mileikvoskyi V. (2019). Solution of Sick Building Syndrome Problem Using Indoor Plants. Procedia Environmental Science, Engineering and Management, Vol. 6. No 3. (англ.). Процитовано 5 січня 2024.
  37. ↑ Tkachenko, T; Mileikovskyi, V; Dziubenko, V; Tkachenko, O. (1 серпня 2020). Improvement of the safety of multi-floor housing. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering. Т. 907, № 1. с. 012064. doi:10.1088/1757-899X/907/1/012064. ISSN 1757-8981. Процитовано 4 лютого 2024.
  38. ↑ Tkachenko, Tetiana; Mileikovskyi, Viktor (2020). Increasing indoor air quality by a natural sanitizing interior. E3S Web of Conferences (англ.). Т. 211. с. 02015. doi:10.1051/e3sconf/202021102015. ISSN 2267-1242. Процитовано 4 лютого 2024.
  39. ↑ Tkachenko, Tetiana; Mileikovskyi, Viktor (2019). Cocchiarella, Luigi (ред.). Geometric Basis of the Use of “Green Constructions” for Sun Protection of Glazing. ICGG 2018 - Proceedings of the 18th International Conference on Geometry and Graphics (англ.). Springer International Publishing. с. 1096—1107. doi:10.1007/978-3-319-95588-9_94. ISBN 978-3-319-95588-9. Процитовано 4 лютого 2024.
  40. ↑ Tkachenko, Tetiana; Mileikovskyi, Viktor (2021). Cheng, Liang-Yee (ред.). Assessment of Light Transmission for Comfort and Energy Efficient Insolation by “Green Structures”. ICGG 2020 - Proceedings of the 19th International Conference on Geometry and Graphics (англ.). Springer International Publishing. с. 139—151. doi:10.1007/978-3-030-63403-2_13. ISBN 978-3-030-63403-2. Процитовано 4 лютого 2024.
  41. ↑ Ткаченко Тетяна, Мілейковський Віктор, Коновалюк Вікторія (22.03.2022). Пристрій захисту від перенапруги. Патент на корисну модель № 152604. МПК H01H 83/10 (2006.01) (укр.). Бюл. № 12/2023. Процитовано 4 лютого 2024.
  42. ↑ Ткаченко Тетяна, Мілейковський Віктор, Коновалюк Вікторія (22.11.2023). Реле напруги. Патент на корисну модель № 154583. МПК H01H 83/10 (2006.01) (укр.). Бюл. № 47/2023. Процитовано 4 лютого 2024.
  43. ↑ Ткаченко, Тетяна (31 травня 2022). https://web.archive.org/web/20230620113655/https://decentralization.gov.ua/news/15011. Децентралізація: інтернет-портал (укр.). Архів оригіналу за 20 червня 2023. Процитовано 5 січня 2024.
  44. ↑ Ткаченко Тетяна, Віктор Мілейковський (31.05.2023). «Зелені конструкції» - перспективна технологія післявоєнного відновлення. Децентралізація. Інтернет-портал (укр.). Архів оригіналу за 29 вересня 2023. Процитовано 5 січня 2024.
  45. ↑ Ткаченко Тетіана, Мілейковський Віктор. (2023). Зелене будівництво - одна зі складових майбутнього відновлення України. Prof Build No3 (35) (укр.). Архів оригіналу за 16 січня 2024. Процитовано 5 лютого 2023.
  46. ↑ Ткаченко, Тетяна (2023). Перспективи впровадження зелених технологій у післявоєнному відновленні і майбутньому сталому розвитку України. Ландшафт і архітектура. – 2023. – №1-2. – С. 16-19. (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  47. ↑ Ткаченко Тетяна, Жабін Сергій (Відник), Олександр Гориленко (оператор, відеомонтаж) (29 жовтня 2023). Зелені конструкції. Історія створення. Позитивні ефекти. Youtube (укр.). Наукові зустрічі: Канал. Процитовано 5 лютого 2024.
  48. ↑ Ткаченко Тетяна, Яценко Віктор (відник), Гориленко Олександр (оператор, відеомонтаж) (25 грудня 2023). Можливості оздоровлення приміщень фітонцидними рослинами. Youtube (укр.). Наукові зустрічі: канал. Процитовано 5 лютого 2023.
  49. ↑ Мілейковський Віктор (веде екскурсію), Сергій Жабін (відник), Олександр Гориленко (оператор, відеомонтаж). Під кер. Ткаченко Тетяни. (2 листопада 2023). Вплив рослин на якість повітря. Лабораторні дослідження. Youtube (укр.). Наукові зустрічі: Канал. Процитовано 05 лютого 2023.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ткаченко_Тетяна_Миколаївна&oldid=41843508