Теорема Рейнгардта

Теорема Рейнгардта (англ. Reingardt’s theorem, нім. Reingardt’s Theoreme n) — якщо роздільному збагаченню піддаються ряд різновидів вугілля з метою одержання заданої середньої зольності їхніх концентратів, то максимальний сумарний вихід концентрату буде отриманий у тому випадку, якщо всі граничні зольності будуть рівні між собою.

Теорема Рейнґардта використовується при математичному моделюванні процесів збагачення корисних копалин.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Меллер Э. Ф. Теория исследования каменных углей на обогатимость — Харьков: ОНТИ, 1935. — 114 с.
• Смирнов В. О., Сергєєв П. В., Білецький В. С. Технологія збагачення вугілля. Навчальний посібник. — Донецьк: Східний видавничий дім, — 2011. — 476 с.