Теодор Фішер
Теодор Фішер (нім. Theodor Fischer; 28 травня 1862, Швайнфурт, Баварія — 25 грудня 1938, Мюнхен, Німеччина) — німецький архітектор і педагог.
| Теодор Фішер | |
|---|---|
| нім. Theodor Fischer | |
 | |
| Народився | 28 травня 1862[1][2][…] Швайнфурт, Нижня Франконія, Баварія[1] |
| Помер | 25 грудня 1938[1][2][…] (76 років) або 25 жовтня 1938[4] (76 років) Мюнхен, Німеччина[1] |
| Поховання | Вальдфрідгоф |
| Країна | .svg){kind=small} Німецький Райх |
| Діяльність | архітектор, містобудівник, педагог, викладач університету, педагог |
| Alma mater | Мюнхенський технічний університет |
| Відомі учні | Richard Kauffmannd, Елла Бріггс і Franz Roeckled[5] |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Штутгартський університет і Мюнхенський технічний університет |
| Членство | Deutscher Werkbundd і AGV Münchend |
| Magnum opus | Quellenhofd і Max-Joseph Bridged |
| Нагороди | |
Біографія
ред.Теодор Фішер почав планувати й утілювати в життя проекти громадських житлових будівель для Мюнхена в 1893 році. Він був співзасновником і першим головою Німецької робітничої федерації (Deutscher Werkbund, 1907), а також членом німецької версії руху Garden city movement. У 1909 році Фішер прийняв посаду професора архітектури в Технічному університеті Мюнхена.
Серед найвідоміших учнів Т. Фішера — представники цілої плеяди німецьких архітекторів Пауль Бонац (Paul Bonatz), Гуго Герінг (Hugo Häring), Ернст Май, Еріх Мендельсон (Erich Mendelsohn), Бруно Таут (Bruno Taut), Герман Бестельмайєр (German Bestelmeyer), Пауль Шміттгеннер (Paul Schmitthenner), а також відомий нідерландський зодчий Якобус Ауд.
У своїй творчості Теодор Фішер — в основі своїй імітатор історичних стилів, наслідувач історизму, шукач напрямку і стилю, які б найбільше відповідали німецькій традиції, його власне відкриття виразних якостей каміння в архітектурі вплинуло на багатьох його учнів, а його натужні пошуки більш «фолькового» стилю німецького зодчества частково пояснюють націоналістичні висловлювання архітектора на початку Третього рейху. Фішер охарактеризував свій власний стиль, як щось середнє між історизмом і модерном. Він намагався завжди працювати в місцевих умовах, враховуючи соціально-культурний характер у регіоні, спостерігаючи особисто за соціальним ефектом від реалізації своїх планів.
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118691414 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Structurae — Ratingen: 1998.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ https://historisches-lexikon.li/Roeckle,_Franz_Josef
Література
ред.- Winfried Nerdinger (1988): Theodor Fischer: Architekt Und Staedtebauer, Wilhelm Ernst & Sohn Verlag fur Architektur und technische Wissenschaften (German edition) ISBN 978-3-433-02084-5
- Falko Lehmann (1988): Friedrich Theodor Fischer, 1803—1867: Architekt im Grossherzogtum Baden (Studien zur Bauforschung), Geiger-Verlag (German edition) ISBN 978-3-89264-179-7