Темноріг гладенький
Темноріг гладенький (Phaeoceros laevis) — вид квіткорогофітів роду Phaeoceros. Його зазвичай можна знайти в місцях з великою кількістю вологи, таких як вологий ґрунт на полях, береги струмків і річок або затоплені під поверхнею річок[1]. Виростає до максимальної висоти близько 5 міліметрів, і рослини однодомні; на дорсальній поверхні видно статеві органи[1].
| Темноріг гладенький | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Квіткорогофіти (Anthocerotophyta) |
| Клас: | Антоцеротопсиди (Anthocerotopsida) |
| Порядок: | Notothyladales |
| Родина: | Notothyladaceae |
| Рід: | Темноріг (Phaeoceros) |
| Вид: | P. laevis
|
| Біноміальна назва | |
| Phaeoceros laevis (L.) Prosk.
| |
| Синоніми | |
|
Anthoceros laevis L. | |
Зверху таллом майже плоский. Воно темно-зеленого, злегка блискучого кольору, позбавлене міжклітинного простору. Його капсула зазвичай має довжину від 150 мм до 460 мм. Основа оточена циліндричною піхвою, яка часто розширюється біля гирла. Спори жовті з зернисто-папілозною поверхнею. Елатери жовтуваті, часто гілки, різні за розміром і формою. Тонкі зелені капсули, у великій кількості, нагадують пучки трави. Для визначення виду необхідні зрілі спори[2].
Цитологія P. laevis була предметом значного вивчення[3]. У 1909 році Лотсі повідомив, що рослина містить один хлоропласт у кожній клітині гаметофіту та два в кожній клітині спорофіту[4]. Спорофіт уподібнюється подовженому веретену[1]. Дослідження, проведені Лорбером у 1924 році, показали, що в клітині під час поділу присутні дві пластиди, розмір яких, згідно з Макалістером, може відрізнятися[4]. Центросоми цього виду, подібно до Marchantia polymorpha, складаються з двох центріолей, розташованих один до одного, які з’єднані продовженням їхніх колісних структур[5].
Примітки ред.
- ↑ а б в Isaac, Ivor (1941). The Structure of Anthoceros laevis in relation to its Water Supply. Annals of Botany. New Series. 5 (2): 339—352. doi:10.1093/oxfordjournals.aob.a087397.
- ↑ Britton, Nathaniel Lord (1918). Flora of Bermuda. C. Scribner's sons. с. 469–. Процитовано 22.04.2011.
- ↑ Balfour, Isaac Bayley; Thaxter, Roland; Blackman, Vernon Herbert (1948). Annals of Botany. Academic Press. с. 240. Процитовано 16.04.2011.
- ↑ а б Lander, Caroline A. (1935). The Relation of the Plastid to Nuclear Division in Anthoceros laevis. American Journal of Botany. 22 (1): 42—51. doi:10.1002/j.1537-2197.1935.tb05007.x. JSTOR 2436172.
- ↑ Moser, John W.; Kreitner, Gerald L. (1970). Centrosome Structure in Anthoceros Laevis and Marchantia Polymorphia (PDF). Department of Botany, University of Illinois. Процитовано 16.04.2011.