Вікіпедія

Тематангі

(Перенаправлено з Тематагі)
Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.

Тематагі або Тематангі[1] — атол у південно-східній частині архіпелагу Туамоту, Французька Полінезія. Найближчим сусідом Тематагі є Муруроа, який розташований 161 км на схід — піввденний схід.

Тематангі
Карта
Карта острова
Карта острова
Географія
21°40′ пд. ш. 140°37′ зх. д. / 21.667° пд. ш. 140.617° зх. д. / -21.667; -140.617Координати: 21°40′ пд. ш. 140°37′ зх. д. / 21.667° пд. ш. 140.617° зх. д. / -21.667; -140.617
АкваторіяТихий океан
Група островівТуамоту
Площа61 км²
Країна
France
Адм. одиницяTureiad
Населення0 осіб (2007)
Відкрито5 квітня 1792
Тематангі. Карта розташування: Франція
Тематангі
Тематангі
Тематангі (Франція)
Мапа
CMNS: Тематангі у Вікісховищі

Тематагі — атол середнього розміру. Його довжина становить приблизно 11,5 км, максимальна ширина — 7 км, а площа — майже 8 км2. Оскільки його риф повністю оточує глибоку лагуну, площа якої становить 61 км2, немає судноплавного проходу в лагуну.

На рифі Тематагі є багато відносно великих островів, а також кілька невеликих острівців. Головне село Туйхана. Під час останнього перепису на Тематагі було 58 жителів.

Історія

ред.
 
Розташування атолу Тематагі

Першим зареєстрованим європейцем, який відвідав цей атол, був капітан Вільям Блай на кораблі «Провіденс» 5 квітня 1792 року. На момент візиту Блая воно було безлюдним. Атол Тематагі відображається на деяких картах як «Острів лагуни Блая».

Коли Фредерік Бічі відвідав Тематагі в 1826 році, він знайшов там місцевих мешканців. У 1857 році капітан «Джулії», пропливаючи вздовж атолу Тематагі, побачив, як озброєні тубільці слідували курсом його шхуни, «одягнені у різнокольорові речі».

Населення

ред.

У 1966 році католицький місіонер отець Віктор Велліс згадав у листі до свого єпископа, що він посадив на островах 135 тис. кокосових пальм. Команди робітників із сусідніх атолів проводили 3—4 місяці на рік у Тематагі, збираючи копру. Юридично атол не належав до суспільного надбання Полінезії: в документі зазначено, що «атол Тематагі отримав остаточну ліцензію SCI Tematagi Vanavana в 1974 році». Цей SCI очолювався Valleys і припинив роботу після його смерті в 1986 році.

У селі Теакоро збудовано понтонну пристань, церкву та адміністративні будівлі. Правовий статус населення неясний, оскільки атол залишається власністю SCI під виглядом католицької місії. У 1998 році були укладені угоди між віце-президентом Французької Полінезії та Бруно Ваном, шукачем перлів. У 2001 році в селі проживало 36 жителів. На атолі немає злітно-посадкової смуги, але з 2015 року тут працює телефонний і факсимільний зв’язок через супутник. 

Адміністрація

ред.

Адміністративно Тематагі належить до комуни Турейя, яка включає атоли Турейя, Фангатауфа, Муруроа, Тематагі та Ванавана.

Зображення та карти

ред.
 
Мешканці Тематагі, переселені на Таїті в 1857 році за те, що вони вбили та з’їли тих, хто вижив на шхуні, що зазнала аварії, «Сара Енн».
Мешканці Тематагі, переселені на Таїті в 1857 році за те, що вони вбили та з’їли тих, хто вижив на шхуні, що зазнала аварії, «Сара Енн». 
 
Джерело: Landsat S-07-20_2000 (1:70,000)
Джерело: Landsat S-07-20_2000 (1:70,000) 
 
Джерело: EVS Precision Map (1:70,000)
Джерело: EVS Precision Map (1:70,000) 

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Board of Geographical Names Site Internet: http://geonames.usgs.gov/foreign/index.html
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тематангі&oldid=42583569