Театр Беласко
Театр Беласко (англ. Belasco Theatre) — театр на Бродвеї, який відкрився в 1907 році на 111 Вест 44-тій Стріт в центрі Манхеттена, Нью-Йорк. Спочатку відомий як Stuyvesant Theatre. Його спроектував архітектор Джорджем Кейстер для імпресаріо Девіда Беласко. В інтер'єрі використовуються панелі освітлення та стельові панелі від Tiffany, дорого озбдоблені меблі та розкішні фрески американського художника Еверетта Шінна. Також спроектували двоповерховий пентхаус у десяти кімнатах, який Беласко використовував як житлові та офісні приміщення.
| Театр Беласко Belasco Theatre | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Belasco Theatre, 2002 | ||||
|
40°45′23″ пн. ш. 73°59′01″ зх. д. / 40.75662000002777319° пн. ш. 73.98380000002778445° зх. д.Координати: 40°45′23″ пн. ш. 73°59′01″ зх. д. / 40.75662000002777319° пн. ш. 73.98380000002778445° зх. д. | ||||
| Країна | Сполучені Штати | |||
| Місто | ||||
| Адреса |
111 Вест 44-та Стріт | |||
| Підпорядкування | Бродвей | |||
| Назва на честь (епонім) |
David Belascod[1] | |||
| Архітектор | Джордж Кейстер | |||
| Власник | The Shubert Organization | |||
| Місткість | 1,060 | |||
| Тип | Бродвей | |||
| Відкрито | 16 жовтня, 1907 | |||
| Оф. відкриття | 3 вересня 1910[1] і 16 жовтня 1907 | |||
| Колишні назви | Stuyvesant Theatre | |||
| shubert.nyc/theatres/belasco/ | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| EUTA theatre ID | 5836 | |||
 | ||||
 Театр Беласко у Вікісховищі | ||||
Історія ред.
Театр відкрився під назвою Stuyvesant Theatre 16 жовтня 1907 року з мюзиклом A Grand Army Man з Антуанеттою Перрі. Театр був оснащений найсучаснішими інструментами, які були доступні, включаючи великі вишки, систему гідравліки. Як і сусідній Lyceum Theater, він був побудований з великою за площею майстернею під сценою. Мейер Р. Бімберг був фактичним власником Stuyvesant/Belasco. Він заробив свій статок продажем кнопок політичної кампанії.[2] У 1910 році Беласко додав своє ім'я до назви театру. Після його смерті в 1931 році, Кетрін Корнелл і драматург Елмер Райс орендували приміщення. Марлон Брандо мав перший успіх у цьому театрі, у п'єсі Максвелла Андерсона Truckline Cafe, що вперше показувалась 27 лютого 1946 року. Він зіграв невелику, але вирішальну роль Сейджа МакРае. П'єса провалилася, але преса відзначила Брандо як нового геніального актора.[3]
Shubert Organization купили театр в 1949 році і здавали його в оренду NBC протягом трьох років, перш ніж самі почали ним займатись. У 2014 році Hedwig and Angry Inch відкрили своє перше бродвейське шоу, яке було найдавнішим шоу в Belasco і пов'язане з жартом про вигадане шоу, яке відкрилося в Belasco під назвою Hurt Locker: The Musical.
Цей театр є предметом міської легенди, згідно з якою привид Девіда Беласко приходить у театр щоночі. Деякі актори, які грали там, навіть стверджували, що вони помічали його чи інших привидів під час виступів.[4] Також повідомлялося, що після п'єси О! Калькутта! (музичний рев'ю з чоловічою і жіночою оголеністю), привид Девіда Беласко перестав з'являтися. У Hedwig і Angry Inch, Хедвіг частково обговорює історію Беласко і згадує привид Беласко, стверджуючи, що якщо привид з'явиться на вашій першій ночі, то ваше шоу благословенне. Потім вона просить членів аудиторії розповісти їй, якщо з'явиться привид.[5] На останній ночі Ніла Патріка Харріса, що грає Хедвіга, під час того, як відкривали завіси з'явився чоловік, одягнений як привид.
Постановки ред.
- 1908: The Warrens of Virginia
- 1910: Just a Wife
- 1910: The Concert
- 1916: Seven Chances
- 1918: Daddies [6]
- 1921: Kiki
- 1924: Laugh, Clown, Laugh (Starring Lionel Barrymore & Irene Fenwick)
- 1927: Hit the Deck
- 1928: The Bachelor Father
- 1935: Awake and Sing!; Dead End; Waiting for Lefty
- 1937: Golden Boy
- 1938: Rocket to the Moon
- 1940: Johnny Belinda
- 1941: Clash by Night
- 1945: Kiss Them for Me
- 1946: The Song of Bernadette; Flamingo Road; Truckline Cafe
- 1948: The Madwoman of Chaillot
- 1953: The Solid Gold Cadillac
- 1955: Will Success Spoil Rock Hunter?
- 1956: Fanny
- 1958: Jane Eyre
- 1959: A Raisin in the Sun; Tall Story
- 1964: The Crucible
- 1966: The Subject Was Roses; The Killing of Sister George
- 1968: Don't Drink the Water
- 1971: Oh! Calcutta!
- 1975: The Rocky Horror Show
- 1977: American Buffalo
- 1979: The Goodbye People
- 1980: Your Arms Too Short to Box with God
- 1981: Ain't Misbehavin'
- 1983: Marcel Marceau On Broadway
- 1986: As You Like It/'Macbeth/Romeo and Juliet
- 1991: The Crucible
- 1992: The Master Builder
- 1995: Hamlet
- 1997: A Doll's House
- 1999: Ring Round the Moon
- 2000: James Joyce's The Dead
- 2001: Follies
- 2002: Frankie and Johnny in the Clair de Lune
- 2003: Enchanted April
- 2004: Dracula, the Musical
- 2005: Julius Caesar
- 2006: Awake and Sing!
- 2007: Journey's End
- 2008: Passing Strange; American Buffalo
- 2009: Joe Turner's Come and Gone
- 2010: Women on the Verge of a Nervous Breakdown
- 2011: Kathy Griffin
- 2012: End of the Rainbow; Golden Boy
- 2013: Twelfth Night/Richard III
- 2014: Hedwig and the Angry Inch
- 2016: Blackbird
- 2017: The Glass Menagerie; The Terms of My Surrender; Farinelli and the King
- 2018: Gettin' the Band Back Together; Network
Примітки ред.
- ↑ а б Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ "The Stuyvesant Theatre. George Keister, Architect." [Архівовано 30 грудня 2010 у Wayback Machine.]Architects' and Builders' Magazine. Vol. 40 No. 2 (November 1907). pp. 85-9.
- ↑ [Peter Manso, Brando. The Biography (New York: Hyperion, 1994. ISBN 0-7868-6063-4),]p. 167-173.
- ↑ Viagas, Robert (June 10, 2005). "The Ghosts of Broadway". Playbill.Archived from the original on March 7, 2009. Retrieved January 24, 2013.
- ↑ Stasio, Marilyn (April 22, 2014). "Broadway Review: 'Hedwig and the Angry Inch' Starring Neil Patrick Harris". Variety. [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.]Retrieved May 18, 2018.
- ↑ Daddies [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.], Internet Broadway Database Further reading
Посилання ред.
- "The Stuyvesant Theatre. George Keister, Architect." [Архівовано 25 жовтня 2021 у Wayback Machine.] Architects' and Builders' Magazine. Vol. 40 No. 2 (November 1907). pp. 85-9.
- "Warfield's Play a Page of Real Life". The New York Times. October 17, 1907.
Див. також ред.
- Офіційний сайт
- Belasco Theatre history [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Broadway Theatre Guide [Архівовано 15 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Belasco's Ghost [Архівовано 15 лютого 2015 у Wayback Machine.] from the Museum of the City of New York's Collections blog [Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine.]
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |