Тверський шляхопровід
Тверський шляхопровід (початкова назва — Брестський віадук, також Білоруський шляхопровід) — автомобільний та пішохідний шляхопровід у Москві біля Білоруського вокзалу. Пам'ятник архітектури московського модерну початку XX століття, офіційного охоронного статусу не має[2].
| Тверський шляхопровід | |
|---|---|
.jpg) | |
| 55°46′40″ пн. ш. 37°34′56″ сх. д. / 55.77782000002777352° пн. ш. 37.5822300000277778° сх. д.Координати: 55°46′40″ пн. ш. 37°34′56″ сх. д. / 55.77782000002777352° пн. ш. 37.5822300000277778° сх. д. | |
| Країна |  Росія |
| Розташування | Тверський |
| Загальна довжина | 219 м |
| Ширина | 49,5 м |
| Відкрито | 1904 |
| Охоронний статус | historically valuable town-forming objectd[1] |
  Тверський шляхопровід Тверський шляхопровід (Росія) | |
 | |
 Тверський шляхопровід у Вікісховищі | |
Проходить над залізничними коліями Олексіївської сполучної лінії. Від Тверського шляхопроводу починається Ленінградський проспект.
Довжина Тверського шляхопроводу становить 219 м, ширина 49,5 м[3]. Шляхопровід має 4 смуги для руху в центр та 5 смуг для руху в область.
Загальна інформація
ред.Поєднує 1-шу Тверську-Ямську вулицю з Ленінградським проспектом. Споруджений шляхопровід у 1904—1908 роках за проєктом інженера І. І. Струкова (автора будівлі Білоруського вокзалу), спільно з інженером С. В. Безобразовим[4][5]. У 1946 році реконструйований[3]. Із боку площі Тверська Застава для кращої організації руху під шляхопроводом було обладнано тунель для автомобільного та пішохідного руху[6]. У 1960-х роках шляхопровід реконструювали з боку Ленінградського проспекту[3].
На думку доктора мистецтвознавства М. В. Нащокіної, в історію московського модерну архітектор І. І. Струков увійшов як автор Тверського шляхопроводу[4].
Міст має два сходові сходи з боку Ленінградського проспекту і один — з площі Тверська Застава. Також із південного тротуару шляхопроводу невеликий місток веде до дверей на другому поверсі вокзальної будівлі, звідки сходи ведуть до касової зали станції метро Білоруська Замоскворіцької лінії. До 2000-х років із південного тротуару був сходовий схід на острівну платформу № 5 заміського сполучення Білоруського вокзалу.
-
Пам'ятна дошка -
Креслення шляхопроводу, виконаного Струковим -
Одна з башт Тверського шляхопроводу -
Вхід на станцію «Білоруська» Замоскворіцької лінії з Тверського шляхопроводу
Примітки
ред.- ↑ Протокол секции № 1 «Историко-культурная экспертиза объектов» ИКЭС при МКН № 1/2 от 01.02.2008
- ↑ Пять архитектурных памятников, которые Москва может потерять. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 серпня 2015.
- ↑ а б в Москва 850 лет. Северный административный округ / Под ред. В. А. Виноградова. — М. : АО «Московские учебники и картолитография», 1997. — С. 138. — ISBN 5-7853-0019-2.
- ↑ а б Нащокина, 2005, с. 406.
- ↑ Нащокина, 2011, с. 628.
- ↑ Москва. Архитектурный путеводитель. — М., 1960. — С. 224.
Література
ред.- Нащокина М. B. Архитекторы московского модерна. Творческие портреты. — 3-е изд. — М.: Жираф, 2005. — С. 406—408. — 2500 экз. — ISBN 5-89832-043-1.
- Нащокина, М. В. Московский модерн. — 3-е, пересм., испр. и доп. — СПб : Коло, 2011. — С. 628—630. — 792, [32] с. — 1250 екз. — ISBN 978-5-901841-65-5.