Таї (національний парк)

Національний парк Таї (фр. Parc national de Taï) — національний парк, що містить одну з останніх ділянок первинного тропічного лісу Західної Африки. В 1982 році парк був включений до списку Світової спадщини за багатство своїх флори й фауни, особливо видів, що знаходяться під загрозою (тут водиться, наприклад, карликовий бегемот). Парк вкриває територію в 3 300 км² та 200 км² буферної зони, шириною до 396 м.

Національний парк Таї
Parc national de Taï
Категорія МСОПII (Національний парк)
Taï National Park.jpg
5°45′00″ пн. ш. 7°07′12″ зх. д. / 5.750000000028° пн. ш. 7.120000000028° зх. д. / 5.750000000028; -7.120000000028Координати: 5°45′00″ пн. ш. 7°07′12″ зх. д. / 5.750000000028° пн. ш. 7.120000000028° зх. д. / 5.750000000028; -7.120000000028
Розташування: Кот-д'Івуар
Площа: 3300  км²
Заснований: 28 серпня 1972
Вебсторінка: parc-national-de-tai.org/fr/start_fr.htm
Країна Flag of Côte d'Ivoire.svg Кот-д'Івуар[1]
Світова спадщина ЮНЕСКО
Назва ЮНЕСКО: Taï National Park
Країна: Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар
Тип: Природний
Критерії: vii, x
Об'єкт №: 195
Регіон ЮНЕСКО: Африка
Зареєстровано: 1982 (6 сесія)
Таї (національний парк). Карта розташування: Кот-д'Івуар
Таї (національний парк)
Дата створення: 28 серпня 1972
Статус (до анулювання): Світова спадщина ЮНЕСКО

CMNS: Таї у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

У 1926 році, коли Кот-д'Івуар був французькою колонією, тут був утворений природний резерват площею 5603 км². Потім територія багато разів змінювала статус, поки в 1972 році тут не був утворений національний парк указом президента Кот-д'Івуару. Площа парку в результаті склала 3500 км. У тому ж році з парку було виділено природний резерват НЗО площею 723 км². У 1973 році ще 200 км² були виведені зі складу національного парку і передані резервату. У 1996 році навколо парку була утворена буферна зона площею 960 км², в якій поступово була припинена вся господарська діяльність. У 2006 році резерват був знову включений до складу національного парку Таї.

У 1978 році парк був оголошений біосферним резерватом в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Парк істотно постраждав під час громадянської війни в країні 2002-2007 років, коли в парку стали селитися біженці, а також істотно збільшився розмах браконьєрства.

ГеографіяРедагувати

Парк знаходиться на висоті від 80 до 396 м, найвища точка - гора Ніенокуе. Він розташований на плато, пересіченому декількома глибокими долинами. Весь водостік з парку відбувається в басейн річки Каваллі, рівень води істотно залежить від пори року. На південному заході парку є болота.

Парк є останнім великим залишком Верхньо-Гвінейській сельви, колись займали території сучасних Гани, Того, Кот-д`Івуар, Ліберії, Гвінеї і Гвінеї-Бісау. Близько 90% тропічних лісів Кот-д'Івуару були знищені в останні 50 років. На території парку ростуть 1300 видів вищих рослин, з яких близько 50 ендемічних. З ссавців в парку зустрічаються одинадцять видів мавп, в тому числі шимпанзе і кілька видів мавп, карликовий бегемот, бонго, африканський буйвол, кілька видів дукерів. Поголів'я слонів становить близько 750 особин

ПриміткиРедагувати

1.↑ Південь Західної Африки // Атлас світу / уклад. і підготує. до вид. ПКО «Картографія» в 1999 р; відп. ред .: Т. Г. Новикова, Т. М. Воробйова. - 3-е изд., Стер., Отпеч. в 2002 р з діапоз. 1999 г. - М.: Роскартография, 2002. - С. 194. - ISBN 5-85120-055-3.

2.↑ Географічний енциклопедичний словник: географічні назви / Под ред. А. Ф. Трёшнікова. - 2-е вид., Доп. - М .: Радянська енциклопедія, 1989. - С. 586. - 210 000 прим. - ISBN 5-85270-057-6.


  1. http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=IVC+01&mode=all