Тарасов Михайло Петрович

Михайло Петрович Тарасов (1899(1899), село Каменка Черкізовської волості Московського повіту Московської губернії, тепер Московської області, Російська Федерація — 1970, місто Москва, Росія) — радянський державний діяч, секретар ВЦРПС, голова Президії Верховної Ради Російської РФСР. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1952—1956. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1956—1961. Депутат Верховної Ради Російської РФСР 2—4-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань.

Тарасов Михайло Петрович
Народився 1899(1899)
село Каменка Черкізовської волості Московського повіту Московської губернії, тепер Московської області, Російська Федерація
Помер 1970(1970)
місто Москва
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність росіянин
Діяльність профспілковий діяч, політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»

БіографіяРедагувати

Народився в родині робітника-залізничника. Освіта неповна середня. Трудову діяльність розпочав у дванадцятирічному віці.

З 1918 року — доброволець-червоноармієць у РСЧА. Учасник Громадянської війни в Росії.

Після демобілізації, з 1923 року працював столяром, стрілочником, кондуктором на Октябрській залізниці.

Член РКП(б) з 1924 року.

У 1925—1926 роках — голова місцевого комітету служби руху Октябрської залізниці.

У 1926—1929 роках — секретар, голова дільничного комітету профспілки залізничників Октябрської залізниці.

У 1929—1931 роках — секретар комітету ВКП(б) Московського залізничного вузла Октябрської залізниці; завідувач транспортного відділу Сокольницького районного комітету ВКП(б) міста Москви.

У 1932—1934 роках — член ЦК профспілки робітників залізничного транспорту: завідувач відділу, секретар і заступник голови ЦК профспілки.

У 1934—1937 роках — на відповідальній роботі в транспортному відділі ЦК ВКП(б): інструктор відділу.

У 1937—1944 роках — голова ЦК профспілки робітників залізниць Центру.

15 березня 1944 — 29 червня 1950 року — секретар і член Президії Всесоюзної центральної ради професійних спілок (ВЦРПС). З 1945 року — член Генеральної ради і Виконавчого комітету Всесвітньої ради профспілок.

Одночасно, 20 червня 1947 — 13 квітня 1951 року — голова Верховної Ради Російської РФСР.

7 липня 1950 — 16 квітня 1959 року — голова Президії Верховної Ради Російської РФСР і заступник голови Президії Верховної Ради СРСР.

У 1959—1970 роках — радник при Раді міністрів РРФСР. У 1959—1962 роках — голова Товариства радянсько-корейської дружби.

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати