Танєєв Олександр Сергійович (1850)

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Олександр Сергійович Танєєв (рос. Александр Сергеевич Танеев; 5 [17] січня 1850, Санкт-Петербург7 лютого 1918, Петроград) — російський композитор з роду Танєєвих, батько Анни Танєєвої (Вирубової). Твори Танєєва користувалися успіхом в Росії і за кордоном. Однак значно більшу славу як композитор здобув його троюрідний дядько — композитор Сергій Іванович Танєєв.

Танєєв Олександр Сергійович
Основна інформація
Дата народження17 січня 1850(1850-01-17)[1]
Місце народженняСанкт-Петербург, Російська імперія[2][1]
Дата смерті25 січня 1918(1918-01-25) (68 років)
Місце смертіПетроград, Російська СФРР[2]
ГромадянствоРосійська імперія
Професіїкомпозитор
Жанриопера
Magnum opusQ2369223?
ЧленствоПетербурзька академія наук
БатькоSergey Taneyevd
МатиAnna Bibikovad
У шлюбі зNadezhda Tolstayad
ДітиAlexandra Pistohlkorsd і Anna Vyrubovad
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія

ред.

Народився в Санкт-Петербурзі 5 (17) січня 1850 року в родині С. А. Танєєва; мати Ганна Василівна (1827—1903), донька генерал-майора В. А. Бібікова.

Закінчив Імператорський Санкт-Петербурзький університет. Статс-секретар, обер-гофмейстер імператорського двору, камергер. У 1896—1917 роках — головнокеруючий імператорської канцелярієї, де довгий час служив його батько. Член Державної ради. Почесний член Імператорської Академії наук (1902).

Композиторська творчість

ред.

Олександр Сергійович Танєєв походив із музичної сім'ї: батько був пристрасним композитором-аматором, а мати чудово грала нафортеп'яно. Відомий композитор Сергій Іванович Танєєв був близьким родичем.

Отримав досить грунтовну домашню музичну освіту. Займався теорією композиції у Ф. Рейхеля в Дрездені, потім у Петербурзі у М. А. Римського-Корсакова і А. А. Петрова; користувався також порадами Балакірєва, який обробив для концертного виконання два фортеп'янних вальси Танєєва.

Твори А. С. Танєєва користувалися успіхом в Росії і за кордоном. З його творів були видані: одноактна опера «Помста Амура» (лібрето Т. Щепкіної-Куперник), 2-га симфонія b-moll (тв. 21), дві сюїти для оркестру (2-га F-dur, тв. 14); дві мазурки для оркестру (тв. 15); урочистий марш для оркестру (тв. 12); два квартети; п'єси для фортепіано (тв. 20, 21 та ін.); Для скрипки з фортеп'яно або оркестру «Rêverie» (тв. 23), для голосу з фортепіано (два дуети тв. 17, три романси тв. 18); хори а capella і з оркестром. В рукописах залишилися: 1-ша симфонія, «Альоша Попович» (симфонічна картина) й ін. Опера «Помста Амура» виконувалася в Ермітажі в присутності найвищих осіб.

Танєєв збирав російські народні пісні, що призвело в 1900 році до його призначенням після Т. Філіппова головою пісенної комісії для спорядження експедицій з метою збирання народних пісень в Імператорському Російському географічному товаристві.

Сім'я

ред.

З 19 вересня 1882 року[3] був одружений з Надією Іларіонівною Толстою (1860-1937), дочкою генерала І. Н. Толстого[4], спадкоємиці підмосковного маєтку Рождествено. Діти:

  • Донька — Анна (Вирубова, 1884-1964);
  • Донька — Александра (фон Пістолькорс, 1888-1963), фрейліна;
  • Син — Сергій (1886-1975);
  • Донька — Єлизавета (1886 або 1887-1964).

Примітки

ред.
  1. а б Г. Риман Танеев // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1246–1247.
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124326919 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Метрическая запись о бракосочетании во Владимирской церкви
  4. Руммель В. В., Голубцов В. В. Родословный сборник русских дворянских фамилий. — СПб.: Издание А. С. Суворина, 1887. — Т. 2. — С. 524. — 929 с.

Література

ред.
  • Танеев // Музыкальный словарь : в 3 т. / сост. Х. Риман; доп. русским отделом при сотруд. П. Веймарна и др.; пер. и все доп. под ред. Ю. Д. Энгеля. — пер. с 5-го нем. изд. — Москва—Лейпциг : изд. Б. П. Юргенсона, 1904.
  • Taneyev, Alexander Sergeyevitch // Baker's Biographical Dictionary of Musicians[en] / Completely Revised by Nicolas Slonimsky. — Fifth Edition. — New York : G. Schirmer Inc., 1958. — P. 1615.