Танки ГУВП

ГУВП* / ГУВП** — проєкт середнього (маневреного) танка, розроблений 1924 року Московським танковим бюро (Технічне бюро № 01121) Головного управління військової промисловості під керівництвом інженера С. П. Шукалова. Танк, при розробці якого ретельно вивчалися трофейні західноєвропейські танки часів Першої світової війни, став одним з перших радянських танкових проєктів.

ГУВП
Проєкт танка ГУВП*
Тип	середній танк Схема: класична
Історія виробництва
Виробник	СРСР
Характеристики
Вага	18 (ГУВП*), 16 (ГУВП**)
Довжина	6510 (ГУВП*); 6100 (ГУВП**)
Обслуга	6 (ГУВП*), 5 (ГУВП**)
Калібр	1 × 76,2-мм зр. 1913 (ГУВП*); 1 × 45-мм зр. 1925 (ГУВП**)
Траверс	220° (ГУВП*); 360° (ГУВП**)
Броня	сталева катана 13 мм (ГУВП*), 22 мм (ГУВП**)
Головне озброєння	боєкомплект: 80 (ГУВП*); 100 (ГУВП**)
Другорядне озброєння	3 × 2 × 6,5-мм Федорова (ГУВП*); 2 × 2 × 6,5-мм Федорова, 2 × 1 × 6,5-мм Федорова (ГУВП**)
Двигун	карбюраторний шестициліндровий рядний «Рікардо» (ГУВП*) 150 (ГУВП*)
Підвіска	тиск на ґрунт: 0,6—0,61
Швидкість	шосе: 20,9 км/год (ГУВП*); 25-30 км/год (ГУВП**)
Прохідність	підйом: 39° брід: 1,5
Танки ГУВП у Вікісховищі

ГУВП*

Танк повинен був мати вигляд бронепотягового майданчика на гусеничному ходу, в носовій частині якої перебувала б башта з короткоствольною гарматою калібром 76,2 мм. На бортових та кормових листах корпусу планувалося встановити три здвоєних кулемета системи Федорова калібром 6,5 мм. Боєкомплект повинен був становити 9000 кулеметних патронів і 80 гарматних снарядів. Броньовий захист повинен був виготовлятися з катаних броньових листів товщиною 12-13 мм, здатних захистити від гвинтівкової кулі, пущеної з 100 кроків. Танк мав приводитися в рух шестициліндровим карбюраторним двигуном від танка «Рікардо» потужністю 110 к.с. За розрахунками максимальна швидкість танка повинна була досягати 21 км/год, а запас ходу — 120–150 км. Танк мав обслуговуватися екіпажем з 6 осіб.

ГУВП**

Оскільки танк ГУВП* виходив занадто дорогим та складним у виробництві, була почата розробка його полегшеної версії. ГУВП** відрізнявся від ГУВП* зменшеною масою (не більше 16 т), вдосконаленою конструкцією ходової частини та посиленим броньовим захистом (22 мм замість 13 мм). Також він повинен був мати інше озброєння. У носовій частині планувалося встановити танкову гармату калібром 45 мм на башті кругового обертання, в кормовій частині — малу кулеметну башточку кругового обертання, а в бортових кульових опорах як і раніше повинні були встановлюватися два здвоєних кулемета Федорова. Екіпаж скорочувався до п'яти осіб. Незважаючи на ряд переваг перед ГУВП*, танк ГУВП** також ніколи не був побудований.

Література

• Свирин М. Н. Броня крепка: История советского танка 1919—1937. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 384 с. — ISBN 5–699–13809–9. (рос.)
• Карпенко А. В. Обозрение отечественной бронетанковой техники. — СПб : Невский Бастион, 1996. — 480 с. (рос.)

Посилання

• Забытые проекты. Средние танки ГУВП. voentex.ru (рос.). Межрегиональная общественная организация «Военно-техническое общество». 6 квітня 2021. Процитовано 6 лютого 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
• Средние танки ГУВП* и ГУВП**. bronetechnikamira.ru (рос.). Бронетехника мира. 8 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)