Тандемні гвинти гелікоптера це два великих горизонтальних гвинта розташованих один перед іншим. Зазвичай така конструкція використовується для великих транспортних гелікоптерів.[1]

CH-46 Sea Knight
Зображення

Гелікоптери з одним гвинтом потребують механізм для зменшення крутного моменту який створює великий гвинт. Для цього використовують хвостові гвинти, співвісні гвинти та рідко систему NOTAR. Гелікоптери з тандемними гвинтами мають гвинти які обертаються у протилежних напрямках, і кожний з них зменшує момент сили іншого. До того ж усю потужність двигунів можна використати для підйому, у той час як на гелікоптерах з одним гвинтом частина потужності йде на хвостовий гвинт.[1] Альтернативою тандемним гвинтам є співвісна схема.

Перевагами такої схеми є більший центр тяжіння і добра поздовжна стійкість. До недоліків системи слід віднести складну трансмісію[1] і потребу у двох великих гвинтах.

Два гвинта поєднані трансмісією яка гарантує синхронізацію і запобігає ударам гвинтів один по одному навіть при збоях у роботи двигуна.[2]

Тандемні гвинти розроблені так щоб досягти нишпорення за допомогою обертання кожного з гвинтів ліворуч і праворуч, ефективно тягнучі кінці гелікоптера у різні боки. Для досягнення тангажа, до кожного гвинта приєднано колективний важіль; зменшення підйому робиться з одного боку, а на іншому підйом збільшується, таким чином досягається рух гелікоптера вперед і назад.[3]

Аеродинаміка тандемних гелікоптерів складна.Такі гелікоптери можуть піднімати велику вагу при не великих розмірах лопатей. Проте, кормовий гвинт працює у аеродинамічній тіні фронтального гвинта, що зменшує його ефективність. Цю втрату можна мінімізувати збільшивши відстань між гвинтами і шляхом підйому одного гвинта над іншим.[4][5] Гелікоптери з тандемними гвинтами мають менше дискове навантаження ніж гелікоптери з одним гвинтом.[6][джерело?]

Такі гелікоптери потребують менше потужності для зависання і досягають низької швидкості польоту на відміну від звичайних гелікоптерів. Обидві конфігурації потребують однакової потужності для досягнення великої швидкості польоту.[7]

Перелік деяких гелікоптерів з тандемними гвинтамиРедагувати

 
Columbia Helicopters Boeing Vertol 107-II та Boeing 234
 
Piasecki H-21B на військовій базі Елмендорф на початку 1960-х
  • HRP Rescuer (1945)
  • Piasecki PV-14 (1948)
  • HERC Jov-3 (1948)
  • Piasecki H-21 (1949)
  • McCulloch MC-4 (1951)
  • Chu CJC-3, Тайванський прототип з двигуном 190HP (1952)
  • Piasecki H-25/HUP Retriever (1952)
  • Yakovlev Yak-24 (1952)
  • Bristol Belvedere (1952)
  • Piasecki H-16 (1953)
  • Bell HSL (1953)
  • Boeing Vertol 107-II (1958)
  • CH-46 Sea Knight (1960)
  • CH-47 Chinook (1961) - найбільш поширений серійний гелікоптер (побудовано приблизно 1200)
  • Jovair Sedan 4A (1963)
  • Filper Beta 200 (1966)
  • Filper Beta 400 (1967)
  • Boeing Vertol XCH-62 (1970-і - не завершено)
  • Boeing Model 234 (1981)
  • Boeing Model 360 (1987)

Див. такожРедагувати

ReferencesРедагувати

  1. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2014. Процитовано 22 вересня 2016. 
  2. Art of the helicopter by John Watkinson, p. 13
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 жовтня 2010. Процитовано 22 вересня 2016. 
  4. Principles of helicopter aerodynamics by J. Gordon Leishman p. 73.
  5. Rotary Wing Aerodynamics, W.Z. Stepniewski, p. 197.
  6. Rotary Wing Aerodynamics, W.Z. Stepniewski, p. 185
  7. Rotary Wing Aerodynamics, W.Z. Stepniewski, p. 200.