Відкрити головне меню

Так чинять усі, або школа для закоханих (італ. Così fan tutte, ossia La scuola degli amanti), відоміша під скороченою назвою — «Так чинять усі»[1] — опера В. А. Моцарта, KV 588, у двох діях на лібрето Лоренцо да Понте, жанр опери автором позначено як «весела драма» (італ. dramma giocoso).

Так чинять усі, або школа для закоханих
італ. Così fan tutte, ossia La scuola degli amanti
Cosi fan tutte - first performance.jpg
Композитор Вольфґанґ Амадей Моцарт
Автор лібрето Лоренцо да Понте
Мова лібрето італійська
Джерело сюжету Метаморфози і La grotta di Trofoniod
Жанр весела драмаd і опера буффа
Кількість дій 2 Дія (театр)
Рік створення 1790
Перша постановка 26 січня 1790
Інформація у Вікіданих

CMNS: Così fan tutte на Вікісховищі

Створення і прем'єриРедагувати

 
Афіша прем'єри

Спочатку замовлення на оперу призначалося для Антоніо Сальєрі, який, вже почавши роботу, незабаром відмовився від неї. Потім у серпні 1789 року замовлення від імператора Йосипа II, натхненного берлінським успіхом «Весілля Фігаро», було запропоновано Моцарту. Приводом для лібрето стала скандальна історія, що відбулася у Відні незадовго до цього. Моцарту був запропонований досить великий гонорар (200 дукатів), і Моцарт не мав можливості відмовитися.

Прем'єра відбулася у Віденському Бургтеатрі 26 січня 1790 року. Опера була прийнята холодно і представлена лише 10 разів. У прем'єрі брали участь Адріана Ферранезе (Фйорділіджі) Луїза Вільньов (Дорабелла), Франческо Бенуччі (Ґульєльмо), Вінченцо Кальвезі (Феррандо), Франческо Буссані (дон Альфонсо) і Доротея Буссані (Деспіна). За життя Моцарта опера виконувалася тільки у Відні і у Празі.

Дійові особиРедагувати

 
Ескіз костюма для опери
Партія Голос Виконавець на прем'єрі

26 січня 1790 (Диригент — автор)
Фйорділіджі,дама з Феррарі, що живе в Неаполі, сестра Дорабеллі Сопрано Адріана Феррарезе
Дорабелла, дама з Феррарі, що живе в Неаполі, Фйорділіджі сестра мецо-сопрано Луїза Вільнев
Ґульєльмо, офіцер, коханий Фйорділіджі Баритон Франческо Бенуччі
Феррандо, офіцер, коханий Дорабеллі Тенор Вінченцо Кальвезі
Деспіна, служниця Фйорділіджі і Дорабеллі Сопрано Доротея Буссані
Дон Альфонсо, старий-філософ Бас Франческо Буссані
Хор: солдати, слуги, моряки

Музикознавці відзначають рідкісний розподіл пар по голосах (тенор — мецо-сопрано баритон — сопрано) і згадують у зв'язку з цим оперу «Євгеній Онєгін» (Ленський, тенор — Ольга, мецо-сопрано, Онєгін, баритон — Тетяна, сопрано).

Арія Феррандо «Ах, мені здається, прекрасної душі» (№ 24) настільки важка для виконання, що її дуже рідко виконують не лише у виставах, але навіть і на студійних аудіозаписах.

ЛібретоРедагувати

1 ДіяРедагувати

Молоді офіцери Ґульєльмо і Феррандо похваляються достоїнствами своїх коханих, сестер Дорабелли (кохана Фернандо) і Фйорділіджі (кохана Ґульєльмо), вихваляють їх вірність. Дон Альфонсо не вірить у вірність жінок і пропонує на спір піддати їх коханих випробуванню. У передчутті швидкої перемоги, молоді люди погоджуються.

Дон Альфонсо повідомляє сестрам, що їх женихів призвали на війну. Закохані в сльозах прощаються один з одним.

Дон Альфонсо, заручившись підтримкою Деспіни, приводить у дім до сестер молодих албанців, які насправді, є переодягненими Ґульєльмо і Феррандо. Вони починають «залицятися навпаки» Ґульєльмо — до Дорабелли, а Феррандо — до Фйорділіджі. Дівчата в гніві виганяють їх. Ті не дають дівчатам спокою. Прикинувшись вмираючими, вони вимагають негайної допомоги у вигляді поцілунку. Однак обман розкрито, і дон Альфонсо знову зазнає поразки.

2 ДіяРедагувати

Тим часом, залишившись наодинці, дівчата зізнаються Деспіні, що молоді люди припали їм до душі, при цьому Дорабеллі сподобався Ґульєльмо, а Фйорділіджі — Феррандо. Деспіна вмовляє їх піти на побачення.

Під час прогулянки в парку Ґульєльмо освідчується в коханні Дорабеллі, і вона приймає його кохання. Але Фйорділіджі продовжує чекати свого нареченого, зізнання Феррандо відкинуті.

Фйорділіджі готова втекти з міста від свого почуття, але в останній момент поступається наполегливості Феррандо. Дівчата згодні прямо сьогодні вийти заміж і слідувати за «албанцями» на їхню батьківщину.

Переодягнена нотаріусом Деспіна підписує шлюбні контракти, але в цей момент лунають звуки військового маршу. «Албанці» зникають, а з'являються женихи, що нібито «повернулися з війни» . Побачивши контракти, вони звинувачують в невірності своїх коханих, але дон Альфонсо, що не бажає зла молодим, мирить їх, стверджуючи, що «так чинять усі жінки».

СтруктураРедагувати

  • Увертюра
Дія I
  • N. 1 Терцет La mia Dorabella capace non è (Феррандо, Дон Альфонсо, Ґульєльмо)
  • N. 2 Терцет È la fede delle femmine (Феррандо, Дон Альфонсо, Ґульєльмо)
  • N. 3 Терцет Una bella serenata (Феррандо, Дон Альфонсо, Ґульєльмо)
  • N. 4 Дует Ah guarda sorella (Фйорділіджі, Дорабелла)
  • N. 5 Арія Vorrei dir, e cor non ho (Дон Альфонсо)
  • N. 6 Квінтет Sento oddio, che questo piede (Фйорділіджі, Дорабелла, Феррандо, Дон Альфонсо, Ґульєльмо)
  • N. 7 Дует Al fato dàn legge (Феррандо, Ґульєльмо)
  • N. 8 Хор Bella vita militar
  • N. 9 Квінтет Di scrivermi ogni giorno (Фйорділіджіі, Дорабелла, Феррандо, Дон Альфонсо, Ґульєльмо)
  • N. 10 Терцет Soave sia il vento (Фйорділіджі, Дорабелла, Дон Альфонсо)
  • N. 11 Речитатив Ah scostati і
    • Арія Smanie implacabili (Дорабелла)
  • N. 12 Арія In uomini! In soldati (Деспіна)
  • N. 13 Секстет Alla bella Despinetta (Фйорділіджі, Дорабелла, Деспіна, Феррандо, Дон Альфонсо, Ґульєльмо)
  • N. 14 Речитатив Temerari, sortite fuori di questo loco і
    • Арія Come scoglio immoto resta (Фйорділіджі)
  • N. 15 Арія Non siate ritrosi (Ґульєльмо)
  • N. 16 Терцет E voi ridete? (Феррандо, Дон Альфонсо, Ґульєльмо)
  • N. 17 Арія Un’aura amorosa (Феррандо)
  • N. 18 Фінал
    • Ah che tutta in un momento (Фйорділіджі, Дорабелла)
    • Si mora, sì si mora (Фйорділіджі, Дорабелла, Феррандо, Дон Альфонсо, Ґульєльмо)
    • Eccovi il medico, signore belle (Фйорділіджі, Дорабелла, Деспіна, Феррандо, Дон Альфонсо, Ґульєльмо)
    • Dove son! (Фйорділіджі, Дорабелла, Деспіна, Феррандо, Дон Альфонсо, Ґульєльмо)
    • Dammi un bacio, o mio tesoro (Фйорділіджі, Дорабелла, Деспіна, Феррандо, Дон Альфонсо, Ґульєльмо)
Дія II
  • N. 19 Арія Una donna a quindici anni (Деспіна)
  • N. 20 Дует Prenderò quel brunettino (Фйорділіджі, Дорабелла)
  • N. 21 Дует с хором Secondate, aurette amiche (Феррандо, Ґульєльмо, хор)
  • N. 22 Квартет La mano a me date (Деспіна, Феррандо, Ґульєльмо, Дон Альфонсо)
  • N. 23 Дует Il core vi dono (Дорабелла, Ґульєльмо)
  • N. 24 Речитатив Barbara! Perché fuggi? (Феррандо, Фйорділіджі) і
    • Арія Ah lo veggio, quell’anima bella (Феррандо)
  • N. 25 Речитатив Ei parte… senti… и
    • Рондо Per pietà, ben mio, perdona (Фйорділіджі)
  • N. 26 Речитатив Il mio ritratto! (Феррандо, Ґульєльмо) і
    • Арія Donne mie, la fate a tanti (Ґульєльмо)
  • N. 27 Речитатив In qual fiero contrasto і
    • Каватина Tradito, schernito (Феррандо)
  • N. 28 Арія È amore un ladroncello (Дорабелла)
  • N. 29 Дует Fra gli amplessi in pochi istanti (Фйорділіджі,Феррандо)
  • N. 30 Анданте Tutti accusan le donne (Дон Альфонсо, Феррандо, Ґульєльмо)
  • N. 31 Фінал
    • Fate presto, o cari amici (Деспіна, Дон Альфонсо, хор)
    • Benedetti i doppi coniugi (Хор, Фйорділіджі, Дорабелла, Феррандо, Ґульєльмо)
    • Канон E nel tuo, nel mio bicchiero (Фйорділіджі, Дорабелла,Феррандо, Ґульєльмо)
    • Miei signori, tutto è fatto (Фйорділіджі, Дорабелла, Деспіна, Феррандо, Дон Альфонсо, Ґульєльмо)
    • Bella vita militar (Хор, Фйорділіджі, Дорабелла, Деспіна, Феррандо, Дон Альфонсо, Ґульєльмо)
    • Sani e salvi agli amplessi amorosi (Фйорділіджі, Дорабелла, Деспіна, Феррандо, Дон Альфонсо, Ґульєльмо)
    • Fortunato l’uom che prende ogni cosa pel buon verso (Фйорділіджі, Дорабелла, Деспіна, Феррандо, Дон Альфонсо, Ґульєльмо)

ПриміткиРедагувати

  1. Слід зазначити, що іт. слово tutte є множиною жіночого роду, отже можливий і якоюсь мірою точніший, хоча й менш лаконічний, переклад «так чинять усі жінки». Зустрічається також переклад, максимально наближений до російської — «так поступають усі»

ПосиланняРедагувати