Тазова кістка

Тазова кістка, кульшова кістка[1] (лат. os coxae) — парна плоска кістка таза, утворена лобковою, клубовою та сідничною кістками, які зрослися в районі вертлюжної западини — глибокої ямки, що зчленовується з голівкою стегнової кістки (утворюється кульшовий суглоб).

Сполучення між кістками таза людиниРедагувати

Кістки таза сполучаються між собою всіма видами сполучень. Зокрема, клубова, сіднична і лобкова кістки до 16 років з'єднуються синхондрозним сполученням (хрящ між тілами кісток у вертлюжній западині). Після 16 років ці кістки зростаються, тобто синхондрозне сполучення переходить у синостозне. Затульний отвір затягнутий щільною сполучною тканиною, що становить синдесмозне сполучення (від desmos — «зв'язка»).

Клубова кістка тазової кістки з'єднується з крижовою кісткою хребта за допомогою крижово-клубового суглоба, що утворюється вушкоподібними суглобовими поверхнями обох цих кісток. Форма суглоба — плоска. Зв'язки: передні і задні крижово-клубові, міжкісткові та попереково-клубова. Рухи: ковзання в межах 6°. Фізичні тренування на гнучкість збільшують амплітуду рухів до 10°

Лобкові кістки між собою з'єднуються лобковим симфізом. Це сполучення належить до напівсуглобів, оскільки хрящ між лобковими кістками має щілину, що збільшує вихід із таза і покращує біомеханічні властивості таза при опорі.

У тазі є ще дві самостійні зв'язки: крижово-остиста (прикріплюється до сідничної ості) і крижово-горбкова (до сідничного горба). Обидві виділяють малий і великий сідничні отвори, через які проходять нерви (зокрема, сідничний) і м'язи. Таз має статеві особливості. У жінок таз широкий і короткий, а в чоловіків — навпаки. Зокрема, відстань між сідничними горбами у жіночому тазі 11 см, а в чоловічому лише 8 см.

Прикріплення м'язівРедагувати

М'язи животаРедагувати

М'язи спиниРедагувати

  • Багатороздільні м'язи — у крижовій ділянці кріпляться до присередньої поверхні задньо-верхньої клубової ості, задньої крижово-клубової зв'язки і деяких ділянок крижів.

Сідничні м'язиРедагувати

  • Великий сідничний м'яз — відходить від задньої сідничної лінії на внутрішній верхній поверхні клубової кістки, від шерехатої ділянки, що включає клубовиї гребінь, від фасції, що покриває малий сідничний м'яз, від крижів, куприка, м'яза-випрямляча хребта (попереково-грудна фасція), крижово-горбкової зв'язки.
  • Середній сідничний м'яз — відходить від зовнішньої поверхні клубової кістки між клубовим гребенем та задньою сідничною лінією згори і передньої сідничною лінією знизу.
  • Малий сідничний м'яз — відходить між передньою і нижньою сідничними лініями і від межі великої сідничної вирізки.

Бокова обертальна групаРедагувати

СухожилляРедагувати

  • Довга головка двоголового м'яза стегна відходить від нижньо-внутрішньої заглибини на задній частині сідничної горбкуватості, спільним з півсухожилковим м'язом сухожилком, і від нижньої частини крижово-горбкової зв'язки.
  • Півсухожилковий м'яз відходить від нижньо-присередньої заглибини на сідничній горбкуватості, спільним з довгою головкою двоголового м'яза сухожилком.
  • Півперетинчастий м'яз — відходить від нижньо-присередньої заглибини на сідничній горбкуватості.

Передня частина стегнаРедагувати

  • Прямий м'яз стегна — відходить двома сухожилками, переднім чи прямим — від передньо-нижньої клубової ості, заднім чи вигнутим — від борозни над краєм кульшової западини.
  • Кравецький м'яз — відходить сухожильними волокнами від передньо-верхньої клубової ості.

М'язи плечаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Черкасов В. Г. та ін. Кістки нижньої кінцівки // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010. — P. 44.

ЛітератураРедагувати

  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
  • «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.

ДжерелаРедагувати