Таван-Богдо-Ула
Тава́н-Бо́гдо-У́ла або Табин-Богдо-Ола, Танну-Богдо-Ола (монг. Таван Богд уул — «п'ять божественних гір») — гірський масив на південному сході Алтаю, розташований в області сходження кордонів Росії, Монголії і Китаю.
Таван-Богдо-Ула
монг. Таван Богд уул | ||||
Вид на Таван-Богдо-Ула з долини річки Калгути , плоскогір'я Укок . | ||||
Країна | Монголія, КНР, Росія | |||
---|---|---|---|---|
Період | (Альпійський орогенез) | |||
Найвища точка | Куйтен-Уул | |||
- розташування | Монголія | |||
- координати | 49°8′45″ пн. ш. 87°49′9″ сх. д. / 49.14583° пн. ш. 87.81917° сх. д. | |||
- висота | 4374 м м | |||
Таван-Богдо-Ула у Вікісховищі |
Вища точка масиву — гора Куйтен-Уул (Найрамдал), 4 374 м, розташована в аймаку Баян-Улгий і є вищою точкою Монголії. На південний схід від масиву розташований Монгольський Алтай, на заході — перевал Бетсі-Канас і хребет Південний Алтай. Північний схил масиву круто уривається до плоскогір'я Укок, на схід від якого розташований хребет Сайлюгем.
Масив складається з метаморфічних сланців і гранітів . Льодовики масиву Таван-Богдо-Ула — найбільші на Алтаї[1]. У верхній частині масиву розташовано 35 льодовиків загальною площею близько 150 км², найбільші з яких — льодовики Потаніна (19 км; 56,5 км²) і Пржевальського (10,8 км, 30 км²) — названі на честь російських дослідників. Нижче льодовиків розташовані кам'яні розсипи, гірські тундри і альпійські луки. У нижньому поясі — хащі карликової берізки. Річкові долини з південного боку (річки Ховд і Манас) покриті модриновими лісами.
Льодовики масиву живлять найбільші річки регіону: Катунь, Кобдо і Іртиш. По масиву також проходить вододіл між сточищем Північного Льодовитого океану і безстічним басейном улоговин Центральної Азії[1].
Гірський вузол Таван-Богдо-Ула є священним для алтайських, тувинських, монгольських і китайських буддистів.
Дивись також
ред.Примітки
ред.Ресурси Інтернету
ред.- Табин-Богдо-Ола у ВРЕ[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- Словник сучасних географічних назв — Табин-Богдо-Ола[недоступне посилання з липня 2019](рос.)