ТЕЦ Щецин
ТЕЦ Щецин — теплоелектроцентраль у однойменному місті на північному заході Польщі.
.jpg) | ||||
| 53°24′41″ пн. ш. 14°35′13″ сх. д. / 53.4115° пн. ш. 14.587° сх. д. | ||||
| Країна |  Республіка Польща | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Польща, Щецин | |||
| Введення в експлуатацію | 1952—1957 | |||
| Модернізація | 2000 (нова турбіна) | |||
| Вид палива | біомаса (паровий котел), мазут (водогрійний котел) | |||
| Котельні агрегати | 1 паровий OF-230, 1 водогрійний PTWM 50 | |||
| Турбіни | 1 Alstom 4UCK65 | |||
| Встановлена електрична потужність | 76 | |||
| Встановлена теплова потужність | 120 (з водогрійним котлом 162) | |||
| Материнська компанія | PGE | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕЦ Щецин | ||||
 | ||||
У 1916-му в Штеттіні (котрий на той час належав Німеччині) запрацювала муніципальна вугільна електростанція Gross Kraftwek Stettin, котра після кількох розширень досягла у 1934-му потужності 86,8 МВт. ТЕС, оснащена турбінами місцевого виробника Aktien-Gesellschaft Vulcan Stettin, завершила своє існування у 1945-му, коли її обладнання вивезли до СРСР.[1]
Після війни за відновлення майданчика узялись поляки, котрі стали новими володарями міста. Зокрема, між 1952 та 1958 роками тут спорудили центральну котельню із п'ятьма вугільними паровими котлами: одним виробництва Cegielski, здатним продукувати 40 тонн пари на годину, двома від австрійської компанії Pauker з показниками по 130 тонн на годину та двома виготовленими WEB DAMEK-EKM, котрі забезпечували по 50 тонн пари на годину.
У 1970-му станцію пристосували для постачання теплової енергії лівобережній частині Щецина. А в 1975-му для покриття пікових навантажень в теплосистемі змонтували водогрійний котел радянського виробництва PTWM 50 потужністю 42 МВт, призначений для роботи на мазуті.
У 2000-му на ТЕЦ встановили нову теплофікаційну турбіну 4UCK65 виробництва філії концерну Alstom у Ельблонзі (до 1990-го випускала продукцію під маркою Zamech). З 2012-го вона отримує живлення від котла на біомасі OF-230.
Станом на другу половину 2010-х електрична потужність станції становила 76 МВт при тепловій на рівні 162 МВт (в тому числі 120 МВт за рахунок зазначеної вище теплофікаційної турбіни).[2][3][4][5][1]
Примітки
ред.- ↑ а б Elektrownia Szczecin: Kocioł na biomasę oddany do eksploatacji. www.rynekinfrastruktury.pl (pl-PL) . Процитовано 11 травня 2020.
- ↑ S.A, PGE Systemy. Podstawowe urządzenia wytwórcze. zedolnaodra.pgegiek.pl (pl-PL) . Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 11 травня 2020. [Архівовано 2019-08-27 у Wayback Machine.]
- ↑ : Raport o oddziaływaniu na środowisko przedsięwzięcia: Budowa kotła parowego wytwarzającego energię z biomasy w Elektrowni Szczecin z obiektami towarzyszącymi przy ul. Gdańskiej 34 A w Szczecinie (PDF).
- ↑ Energomontaż-Południe SA - Referencje. www.energomontaz.pl (пол.). Процитовано 11 травня 2020.
- ↑ Elektrociepłownia SZCZECIN - RAFAKO - EPC, energetyka, branża ropy i gazu. www.rafako.com.pl. Процитовано 11 травня 2020.