Координати: 32°48′39″ пн. ш. 35°01′15″ сх. д. / 32.81083° пн. ш. 35.02083° сх. д. / 32.81083; 35.02083{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку

ТЕС Хайфа
32°48′ пн. ш. 35°01′ сх. д. / 32.800° пн. ш. 35.017° сх. д. / 32.800; 35.017Координати: 32°48′ пн. ш. 35°01′ сх. д. / 32.800° пн. ш. 35.017° сх. д. / 32.800; 35.017
Країна  Ізраїль
Розташування Ізраїль Ізраїль, Хайфа
Введення в експлуатацію 2011 (парогазові блоки)
Вид палива природний газ
Водозабір морська вода
Енергоблоки 2х374
Котельні агрегати 1 котел-утилізатор (у кожному парогазовому блоці)
Турбіни 1 газова Siemens + 1 парова Siemens (у кожному парогазовому блоці)
Електрогенератори Siemens (парогазові блоки)
Встановлена електрична
потужність
748
Материнська компанія Israel Electric Corporation
ідентифікатори і посилання
ТЕС Хайфа. Карта розташування: Ізраїль
ТЕС Хайфа
ТЕС Хайфа
Мапа
CMNS: ТЕС Хайфа у Вікісховищі

ТЕС Хайфа – теплова електростанція на півночі Ізраїлю, у портово-промисловій зоні Хайфи. На початку 2010-х доповнена енергоблоками, котрі використовують технологію комбінованого парогазового циклу.

На момент введення в експлуатацію у 1935 році, ТЕС Хайфа з показником 30 МВт стала найпотужнішою електростанцією у Палестині. Вже після здобуття Ізраїлем незалежності вона була доповнена ще одним блоком такої ж потужность (разом ці об’єкти відомі як «станція А»). У 1962 – 1963 роках стала до ладу друга черга («станція В») із двох конденсаційних енергоблоків з паровими турбінами потужністю по 125 МВт. А в 1967-му відкрили «станцію С» у складі двох блоків по 282 МВт. Всі вони були розраховані на спалювання нафти.

Станом на початок 2010-х в експлуатації знаходились лише енергоблоки черги С (крім того, були в наявності дві газові турбіни загальною потужністю 80 МВт, котрі працювали у відкритому циклі та призначались для покриття пікових навантажень у енергосистемі). В 2011-му до Хайфи через Північний газопровід подали природний газ, що дало змогу перевести наявні конденсаційні блоки на більш екологічне паливо. Втім, наприкінці того ж десятиліття їх вивели з експлуатації.

Ще на початку 2000-х в межах модернізації ТЕС замовили обладнання, необхідне для створення сучасних парогазових блоків. Через затримки у поступі проекту певний час велись перемовини щодо продажу вже виготовлених турбін до Туреччини, проте в 2006-му їх перервали з розрахунку на швидке відновлення робіт на майданчику у Хайфі. Втім, ввести першу газову турбіну вдалось лише у 2010-му, а повноцінна робота двох нових блоків почалась у 2011-му. Кожен з них має потужність по 374 МВт та складається із однієї газової турбіни, котра через котел-утилізатор живить одну парову турбіну.  

Для охолодження станція використовує морську воду.[1][2][3][4][5][6][7]

Примітки ред.

  1. Development, United States Agency for International (1961). Report to the Congress on the Foreign Assistance Program for Fiscal Year ... (англ.). U.S. Government Printing Office.
  2. Haifa Thermal Power Plant Israel - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 24 квітня 2020.
  3. Israel Electric Corporation ("IEC") - Description of Corporate Business (PDF).
  4. Siemens wins power plant orders from Italy, Portugal and Israel. Power Engineering International (амер.). 5 березня 2002. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 24 квітня 2020.
  5. Work on Haifa Power Station to Begin After Years of Delay. Haaretz (англ.). 23 липня 2006. Процитовано 24 квітня 2020.
  6. Haifa Site. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 24 квітня 2020.
  7. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.