Координати: 42°09′27″ пн. ш. 25°54′31″ сх. д. / 42.15750° пн. ш. 25.90861° сх. д. / 42.15750; 25.90861{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку

ТЕС Гилибово
42°09′27″ пн. ш. 25°54′30″ сх. д. / 42.15750000002777398° пн. ш. 25.90861100002777917° сх. д. / 42.15750000002777398; 25.90861100002777917Координати: 42°09′27″ пн. ш. 25°54′30″ сх. д. / 42.15750000002777398° пн. ш. 25.90861100002777917° сх. д. / 42.15750000002777398; 25.90861100002777917
Країна  Болгарія
Розташування Болгарія Болгарія
Введення в експлуатацію 2011
Вид палива буре вугілля
Водозабір Сазлійка та Соколіца
Енергоблоки 2х335
Котельні агрегати 2 Alstom
Турбіни 2 Alstom DKY-2 N41B
Електрогенератори 2 Alstom
Встановлена електрична
потужність
670
Материнська компанія AES
ідентифікатори і посилання
ТЕС Гилибово. Карта розташування: Болгарія
ТЕС Гилибово
ТЕС Гилибово
Мапа

ТЕС Гилибово — теплова електростанція на південному сході Болгарії. Зведена для заміни застарілої ТЕС Мариця-Схід-1 (для позначення станції Гилибово також можуть використовувати назву Мариця-Схід-1).

В 2011 році на майданчику станції стали до ладу два однотипні блоки з конденсаційними турбінами потужністю по 335 МВт. Все основне обладнання для них постачила компанія Alstom.

ТЕС спорудили з розрахунку на використання лігніту із розташованого поряд вугільного кар’єру. За рік станція має спалювати 5 млн тон цього ресурсу.

Воду для охолодження отримують із водосховища Розов-Кладенец, розташованого поряд з майданчиком ТЕС. Цю водойму створили у межиріччі річки Сазлійки та її лівої притоки Соколіци, за рахунок відведення ресурсу з яких відбувається її поповнення.[1][2][3][4]

Примітки

ред.
  1. Енергопроект - АД. www.enpro.bg. Процитовано 19 лютого 2021.
  2. Information. platform.negometrix.com. Процитовано 19 лютого 2021.
  3. Maritsa Iztok-1 Coal Power Plant Bulgaria - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 19 лютого 2021.
  4. http://www.methodiaweb.com, Methodia Web. ТЕЦ "ЕЙ И ЕС Гълъбово". The AES Corporation (bg-BG) . Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 19 лютого 2021.