С-4М «Гроза»
Безшумний спеціальний пістолет С-4 (С-4М) «Гроза» — радянський неавтоматичний пістолет безшумної і безполум'яної стрільби. Індивідуальна зброя прихованого застосування підрозділів агентурної і спеціальної розвідки збройних сил і деяких спецслужб.
| Малогабаритний спеціальний пістолет С-4 (С-4М) «Гроза» | |
|---|---|
 | |
| Тип | пістолет безшумної стрільби |
| Походження |
 СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1960-ті — 1990-ті |
| Оператори | агентурна і спеціальна розвідка, інші спецслужби |
| Історія виробництва | |
| Розроблено | 1965 рік |
| Виробник | ЦКБ-14 (СРСР) |
| Характеристики | |
| Вага |
без патронів — 660 г спорядженого — 700 г |
| Довжина | 140 мм |
| Довжина ствола | 68 мм |
| Ширина | 21 мм |
|
| |
| Набій | спеціальні безшумні патрони ПЗА чи ПЗАМ |
| Калібр | 7,62 мм |
| Дульна швидкість | 150 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 25 м |
| Система живлення | 2 патрони в каналі ствола |
Історія створення пістолетного комплексу ред.
Безшумний пістолет С-4 (кодове позначення НДДКР «Гроза») розроблявся на початку 1960-х років для озброєння персоналу КДБ і воєнної розвідки, які потребували самозарядної безшумної зброї. Пістолет — один з перших зразків зброї з відсічкою порохових газів в гільзі.
В основу конструкції пістолета покладені спеціальні безшумні патрони лінійки ПЗ «Змія» / ПЗА / ПЗАМ калібру 7,62 мм (7,62х63), в яких звук пострілу глушився шляхом запирання порохових газів в збільшеній гільзі підвищеної міцності. Замикання порохових газів здійснювалося за допомогою проміжного поршня, що визначило велику довжину гільзи[1].
У 1965 році розпочалося мілкосерійне виробництво пістолета і він був прийнятий на озброєння спецпідрозділів Міністерства оборони і КДБ. Згодом, з удосконаленням патрона (ПЗАМ), під нього був модернізований і пістолет, який отримав назву С-4М.
Конструкція, склад комплексу ред.
В пістолеті застосовується спеціальний патрон ПЗА (ПЗАМ). При пострілі куля виштовхується не пороховими газами, а спеціальним поршнем, який, надавши кулі початкову швидкість, заклинюється в гільзі і замикає усередині неї порохові гази, що забезпечує безшумність і безполум'яність стрільби.
Пістолет являє собою неавтоматична двухствольну стрілецьку зброю з відкидним вперед-вниз блоком з двох вертикально розташованих стволів і роздільними курками для кожного ствола.
Для заряджання і розряджання пістолета використовуються спеціальні металеві обойми, що об'єднують два патрони. Ударно-спусковий механізм з прихованими курками, одиночної дії (несамовзвідних). Зведення курків здійснюється вручну при натисканні на важіль, розташований паралельно нижній частині спускової скоби. Зліва на руків'ї, позаду спускового гачка, розташований ручний запобіжник, в задній частині рукоятки — засувка блоку стволів[2].
Конструкція пістолета і боєкомплект не розраховані застосування зброї у бою, а лише для виконання спецзавдань. Передбачалось що перший постріл здійснюватиметься на ураження цілі, другий — «контрольний».
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Патрон СП-1, СП-2, СП-3, СП-4, СП-5, СП-6. Энциклопедия оружиия. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 лютого 2013.
- ↑ Оружие ближнего боя России. М.: НО Ассоциация «Лига содействия оборонным предприятиям». 2010. стор. 90-91
|
Це незавершена стаття про пістолети. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерела ред.
- Бесшумный пистолет С-4М. Энциклопедия оружиия [Архівовано 28 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Бесшумный пистолет С-4М. Энциклопедия вооружения [Архівовано 6 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)