Малогабаритний спеціальний пістолет (МСП) — радянський неавтоматичний пістолет безшумної і безполум'яної стрільби. Індивідуальна зброя прихованого застосування підрозділів агентурної і спеціальної розвідки збройних сил і деяких спецслужб.

Малогабаритний спеціальний пістолет (МСП)
Пістолет МСП.jpg
Тип: пістолет безшумної стрільби
Походження: СРСР СРСР
Історія служби
Термін використання 1970-ті — досі
Використання у агентурна і спеціальна розвідка, інші спецслужби
Історія виробництва:
Розроблено 1972 рік
Виробник Тульський збройовий завод, ЦНДІ ТОЧМАШ (СРСР/Росія)
Характеристики
Маса без патронів — 530 г
спорядженого — 560 г
Довжина 115 мм
Довжина ствола, мм: 66 мм
Ширина 27 мм
Висота 91 мм
Тип боєприпасу спеціальний безшумний патрон (СП-3)
Калібр 7,62 мм
Дульна швидкість 150 м/с
Прицільна дальність 25 м
Тип боєпостачання 2 патрони в каналі ствола

Історія створення пістолетного комплексуРедагувати

Безшумний пістолет МСП (заводський індекс ТОЗ-37М, кодове позначення НДДКР «Гроза») розроблявся наприкінці 1960-х — початку 1970-х для озброєння персоналу КДБ і воєнної розвідки, які потребували самозарядної безшумної зброї.

Безшумний комплекс, що включав 7,62-мм пістолет МСП і патрон СП-3 був розроблений групою конструкторів Тульського збройового заводу і науково-дослідного інституту стрілецької і гарматної зброї ЦНДІ ТОЧМАШ під керівництвом Р. Д. Хлиніна[1]. Пістолет має виключно компактні розміри і практично безшумний при стрільбі, що забезпечується використанням спеціальних патронів СП-3, в яких порохові гази після пострілу замикаються в гільзі. Інший фактор, що покращує шумові характеристики зброї — відсутність автоматики, що виключає механічний шум при стрільбі.

У 1972 році на ТОЗі розпочалося мілкосерійне виробництво пістолета і він був прийнятий на озброєння спецпідрозділів Міністерства оборони і КДБ.

Конструкція, склад комплексуРедагувати

В пістолеті застосовується спеціальний патрон СП-3. При пострілі куля виштовхується не пороховими газами, а спеціальним поршнем, який, надавши кулі початкову швидкість, заклинюється в гільзі і замикає усередині неї порохові гази, що забезпечує безшумність і безполум'яність стрільби.

Пістолет являє собою неавтоматичну двохствольну стрілецьку зброю із відкидним вперед-вниз блоком з двох вертикально розташованих стволів і роздільними курками для кожного ствола.

Для заряджання і розряджання пістолета використовуються спеціальні металеві обойми, що об'єднують два патрони. Ударно-спусковий механізм з прихованими курками, одиночної дії (несамовзвідних). Зведення курків здійснюється вручну при натисканні на важіль, розташований паралельно нижній частині спускової скоби. Зліва на руків'ї, позаду спускового гачка, розташований ручний запобіжник, в задній частині рукоятки — засувка блоку стволів.[1]

Конструкція пістолета і боєкомплект не розраховані застосування зброї у бою, а лише для виконання спецзавдань. Передбачалось що перший постріл здійснюватиметься на ураження цілі, другий — «контрольний».

Див. такожРедагувати


ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Оружие ближнего боя России. М.: НО Ассоциация «Лига содействия оборонным предприятиям». 2010. стор. 92-95