Відкрити головне меню

Єлюй Цзунчжень (кит.: 耶律宗真; піньїнь: Yelü Zongzhen), храмове ім'я Сін-цзун (спрощ.: 辽兴; кит. трад.: 遼興; піньїнь: Xingzong; 3 квітня 1016 — 28 серпня 1055) — сьомий імператор династії Ляо. Його правління стало початком кінця держави Ляо. Єлюй Цзунчжень був малоактивним правителем і багато рішень приймав під впливом придворних жінок.

Єлюй Цзунчжень


7-й Імператор Ляо
25 червня 1031 — 28 серпня 1055 року
Попередник: Єлюй Лунсюй
Спадкоємець: Єлюй Хунцзі
 
Народження: 3 квітня 1016
Смерть: 28 серпня 1055 (39 років)
Громадянство: Династія Ляо[1]
Віросповідання: буддизм
Батько: Шен-цзун[1]
Мати: Xiaonoujin[d] або Q65798500?[1]
У шлюбі з: Xiaosanqian[d], Xiao Tali[d], Q65798503?[1] і Xiao Shi(concubine of Yelv Zongzhen)[d][1]
Діти: Дао-цзун[1], Yelu Baqin[d], Yelu Wolitai[d], Yelu Baoxinnu[d], Yelu Alian[d][1] і Yelu Heluwo[d][1]

Був як розумово розвинений, так і фізично, високий на зріст, з хорошим характером. Любив стрільбу з лука, книги й різного роду ігри, про які знав дуже багато. Намагався реформувати державу.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Був старшим сином Єлюй Лунсюя. 1021 у шестирічному віці був оголошений спадкоємцем престолу. Коли 1031 року його батько помер, Єлюй Цзунчжень успадкував трон.

За його правління імперський уряд був поглинутий тотальною корупцією, тому й армія почала розпадатись. Єлюй Цзунчжень неодноразово здійснював напади на Західну Ся, а також вів війну проти Сун. Його піддані не підтримували настільки часті війни, тому серед них почались заворушення, в тому числі й проти високих податків. Незважаючи на те, що імператор регулярно досягав збільшення данини, що її сплачувала Сун, він зазнав невдачі у вторгненні до Західної Ся.

Єлюй Цзунчжень був прихильником буддизму. 1054 року він наказав відлити срібну статую Будди для храму Кайтайси.

У липні 1055 року Сін-цзун вирушив у гори Цюшань. У серпні він захворів, призначивши спадкоємцем свого сина Єлюй Хунцзі. 28 серпня того ж року імператор помер.

Девізи правлінняРедагувати

  • Цзінфу (景福) 1031—1032
  • Чунсі (重熙) 1032—1055

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и China Biographical Database

ДжерелаРедагувати

  • Е Лун Ли. История государства киданей / Вяткин Р.В. — 2-ге. — М. : Наука — Восточная литература, 1979. — 696 с. — 550 прим.
  • История Железной империи / пер. і ком. Л. В. Тюрюміної, відп. ред. В. Є. Ларичев. — Новосибирск : Издательство Института археологии и этнографии СО РАН, 2007. — 365+16с.(вкл.) с. — (История и культура Востока Азии) — 800 прим. — ISBN 978-5-7803-0160-8.
  • Крадин Н. Н., Ивлиев А. Л. История киданьской империи Ляо (907-1125). — М. : Наука — Восточная литература, 2014. — 351 с. — 550 прим. — ISBN 978-5-02-036566-7.