Сінченко Георгій Захарович

політик

Георгій Захарович Сінченко (23 квітня 1914(19140423), село Суслово, тепер Маріїнського району Кемеровської області, Російська Федерація — після 1999(1999), Київ, Україна) — український радянський діяч, міністр зв'язку Української РСР. Депутат Верховної Ради УРСР 6—10-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1961—1966 роках. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1966—1986 роках. Голова Ревізійної Комісії КПУ в 1966—1971 роках.

Сінченко Георгій Захарович
Народився 23 квітня 1914(1914-04-23)
Суслово (Маріїнський округ), Маріїнський повітd, Томська губернія, Російська імперія
Помер не раніше 1999
Київ
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора

Життєпис ред.

Народився в родині робітника. У 1935 році закінчив Томський залізничний технікум.

У 1935—1936 роках — електромеханік, у 1936—1943 роках — заступник начальника дистанції зв'язку, інженер-механік, начальник відділу зв'язку управління Красноярської залізниці РРФСР.

Член ВКП(б) з 1941 року.

У 1943—1944 роках — начальник частини зв'язку військово-експлуатаційного відділення із обслуговування прифронтових дільниць Білоруської і Кишинівської залізниць. З 1944 року — начальник відділу зв'язку управління Кишинівської залізниці Молдавської РСР, начальник дистанції зв'язку Кишинівської залізниці Молдавської РСР.

Освіта вища. У 1950 році без відриву від виробництва закінчив Ленінградський електротехнічний інститут залізничного транспорту.

У 1950—1953 роках — заступник начальника і головний інженер служби зв'язку Ковельської залізниці Волинської області. У 1953—1955 роках — начальник дистанції сигналізації і зв'язку Львівської залізниці; начальник Львівського обласного управління зв'язку.

У 1955 — квітні 1960 року — заступник міністра зв'язку Української РСР.

21 квітня 1960 — 11 січня 1984 років — міністр зв'язку Української РСР. У цей період проведена значна робота з переводу міжміського телефонного зв'язку в Україні на автоматичний набір абонентів та завершена автоматизація місцевого телефонного зв'язку, побудовані магістральні кабельні лінії міжміського зв'язку та зонові до всіх райцентрів.

Потім — на пенсії в Києві. У 2009 році у провідних вищих навчальних закладах зв'язку — Державному університеті телекомунікацій та Одеській національній академії зв'язку ім. О. С. Попова запроваджені стипендії імені Георгія Сінченка[1].

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. http://www.stc.gov.ua/uk/publish/article/60495;jsessionid=7C9B5544D4C302C1D6CC7615EC6B9530?mustWords=базі&searchPublishing=1[недоступне посилання з липня 2019] перевірено 15 квітня 2009

Література та джерела ред.

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.