Синдарин
Синдарин, синдарська мова або сіроельфійська — одна з вигаданих мов, розроблених Дж. Р. Р. Толкіном. У легендаріумі Толкіна (твори, присвячені всесвіту Арда) — одна з ельфійських мов, мова народу синдар.
| Синдарин | |
|---|---|
| Eglathrin | |
 Приклад тексту синдарином (запис тенгваром і транслітерація латиницею) | |
| Писемність | латинська абетка та тенгвар |
| Класифікація | штучні мови |
| Час розходження | створена в 1915 |
| Автор | Джон Рональд Руел Толкін |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | немає |
| ISO 639-2 | немає |
| ISO 639-3 | sjn |
Походження назви ред.
Слово «синдарин» перекладається з мови квенья як «сіре наріччя» і було мовою ельфів-синдарів (сірих ельфів). Така назва обумовлена тим, що синдар були народом телерського походження, що залишилися в Белеріанді під час Великого походу. Нолдор зустріли їх вперше біля озера Мітрім, огорненого сірими туманами. Інша версія твердить, що синдар не належали ані до Світлих ельфів з Валінору, ані до Темних (авар), тож їх було названо сірими як ні тих, ні тих.
Виникнення ред.
Синдарин бере своє походження з більш ранньої загальноельфійської мови елдар до їх поділу на різні ельфійські народи. Синдарська стала відрізнятися від мови ельфів інших племен, які попливли за море.
У Третю Епоху (див. «Володар перснів») синдарин був основною мовою спілкування ельфів західної частини Середзем'я. Саме синдарин — та мова, яка у «Володарі перснів» називається ельфійською.
Толкін у створенні синдарину спирався на валлійську мову[1], тому вона має одну цікаву особливість — мутації (чергування) приголосних, подібно до кельтських мов[2]. Також синдарин зазнав впливу давньоанглійської й давньоскандинавської мов[2].
Вживання в перекладах ред.
У перекладах творів Толкіна назви та імена на синдарині слід залишати незмінними, на відміну від слів так званої «загальної мови» Середзем'я (Common Speech, в оригіналі цю роль відіграє англійська), які слід перекладати, передаючи значення відповідних англійських слів[3][4].
Примітки ред.
- ↑ Burns, Marjorie (2005). Perilous Realms: Celtic and Norse in Tolkien's Middle-earth. University of Toronto Press. с. 21. ISBN 0802038069.
- ↑ а б Chance, Jane (2001). The Lord of the Rings: The Mythology of Power. University Press of Kentucky. ISBN 0813190177.
- ↑ J. R. R. TOLKIEN (ред.). Guide to the names in The Lord of the Rings (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
- ↑ J.R.R.Tolkien (Перевод Талиорнэ и Терн). Руководство по переводу имен собственных из „Властелина Колец“. Арда-на-Куличках. Архів оригіналу за 1 червня 2014.(рос.)
Джерела ред.
- Толкін, Джон Рональд Руел. Сильмариліон/Перекл. з англ. Катерина Оніщук. — Львів: Астролябія, 2008
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |