Сімура Такасі
Така́сі Сіму́ра (яп. 志村 喬, Сіму́ра Така́сі), справжнє ім'я — Сьо́дзі Сімадза́кі (яп. 島崎捷爾, Сімадзакі Сьо:дзі); нар. 12 березня 1905, Хьоґо, Японія — пом. 11 лютого 1982, Токіо, Японія) — японський актор. Знявся у понад 430 фільмах[2]. Найбільше відомий за фільмами Акіри Куросави (знявся у 21-й з 30-ти стрічок режисера[3]), а також першим двом фільмам серії Ґодзілла.
| Такасі Сімура | |||
|---|---|---|---|
| 志村 喬 | |||
 Сімура в 1956 році | |||
| Ім'я при народженні |
島崎 捷爾[1] (Сьодзі Сімадзакі) | ||
| Дата народження | 12 березня 1905 | ||
| Місце народження | Асаґо, Префектура Хіоґо, Японія | ||
| Дата смерті | 11 лютого 1982 (76 років) | ||
| Місце смерті | Токіо-сіті[d], Токіо, Японія | ||
| Громадянство |
 Японія | ||
| Професія | актор | ||
| Alma mater | Kansai Universityd | ||
| Роки активності | 1934 — 1981 | ||
| IMDb | ID 0793766 | ||
| Нагороди та премії | |||
| |||
| Премія «Майніті» (1950), Юссі (1959) | |||
 Сімура Такасі у Вікісховищі | |||
Біографія ред.
Такасі Сімура народився 12 березня 1905 року в Ікуно, префектура Хьоґо, Японія[4]. Його ім'я при народженні Сьодзо Сімадзакі[3]. Предки Сімури були самураями: у 1868 році його дід брав участь у битві при Тоба-Фусімі під час війни Босін. Сімура закінчив початкову школу Ікуно в 1911 році, почав учитися в середній школі Кобе в 1917 році. Він пропустив два роки навчання, оскільки захворів легкою формою туберкульозу. Після переведення його батька на роботу в Mitsubishi Mining, вони переїхали в префектуру Міядзакі, де Сімура поступив у середню школу міста Нобеока. Там він досяг успіху у вивченні англійської мови, а також брав активну участь у випуску літературного журналу, для якого писав вірші. Він також став зіркою клубу веслування.
У 1923 році Сімура поступив в Університет Кансай в Суйта, але після виходу на пенсію його батька сім'я не змогла оплачувати денне навчання, тому йому довелося перейти на неповний вечірній курс, де він вивчав англійську літературу, а вдень працював у муніципальній службі водопостачання Осаки. Серед викладачів на факультеті англійської літератури були драматург Тойо-ока Са-Ічіро (豊岡佐一郎) і шекспірознавець Цубоучі Шико (坪内士行). Вони обидва пробудили в Сімурі інтерес до драми. Він приєднався до театрального гуртка і в 1928 році сформував театральну любительську трупу Shichigatsu-za (七月座) з Тойо-ока (豊岡佐一郎) як режисером. Через театральну діяльність він став часто пропускати роботу, внаслідок чого його звільнили. Потім Сімура покинув університет, щоб спробувати працювати в театрі. Shichigatsu-za стали професійною трупою і почали гастролювати, але через фінансові труднощі невдовзі розпалися.
Кар'єра ред.
Після провалу з Shichigatsu-za Сімура повернувся в Осаку, де почав грати в радіовиставах. 1930 року він приєднався до театральної компанії Kindaiza (近代座), разом з якою він гастролював по Китаю і Японії, але в 1932 році пішов з компанії і повернувся в Осаку, де працював з трупами Shinseigeki (新声劇) і Shinsenza (新選座). Кінематограф в Японії тоді тільки зароджувався, але Сімура зрозумів, що це хороша можливість для підготовлених акторів. 1932 року він приєднався до Кіотської студії кінокомпанії Shinkō Kinema[en]. 1934 року дебютував у німому фільмі «Ren'ai-gai itchōme» (恋愛街一丁目). 1935 року вийшов фільм режисера Мансаку Ітамі «Chuji uridasu», де у Сімура була перша роль зі словами. Його першою значною роллю стала роль детектива у фільмі Кендзі Мідзогуті «Осакська елегія» 1936 року. Фільмом, який приніс Сімурі репутацію першокласного актора став «Аканісі Какіта» (赤西蠣太), поставлений режисером Мансаку Ітамі в 1936 році. У 1937 році Сімура перейшов до Кіотської студію Nikkatsu і до 1942 року встиг знятися майже у 100 фільмах. Найвідомішою роллю в цей період для нього стала роль Кейшіро в серіалі «Umon Torimono-chō» (右門捕物帖) з Кандзуро Арасі в головній ролі. Він також зарекомендував себе непоганим співаком, знявшись в кіно-опереті 1939 року «Singing Lovebirds» (鴛鴦歌合戦). У цей час політичний режим в Японії ставав усе більше репресивним і Сімура був заарештований відділом поліції Tokubetsu Kōtō Keisatsu, також відомим як Tokkō, де його протримали близько трьох тижнів за зв'язок з лівими театральними трупами. Він вийшов на поруки своєї дружини Масако і колеги-актора Рюноске Цукіхати. Пізніше він використовував цей досвід, коли грав чиновника Токко у фільмі Акіри Куросави «Без скорботи про нашу юність» (1946). Після об'єднання кінокомпаній Nikkatsu і Daiei в 1942 році Сімура перейшов на студію Kōa Eiga, а потім у 1943 році в Toho. За кілька тижнів до кінця війни на Тихому океані в серпні 1945 році, старший брат Сімури загинув в Південно-Східній Азії.
У 1943 році Сімура з'явився в ролі старого вчителя джіу-джитсу в дебютному фільмі Акіри Куросави «Суґата Сансіро». Поряд з Тосіро Міфуне Сімура є актором, найтісніше пов'язаним з Акірою Куросавою. Він знявся в 21 фільмі з 30 його фільмів[3]. Насправді кінематографічне співробітництво Сімура і Куросави, починаючи з фільму «Суґата Сансіро» 1943 року до фільму «Тінь воїна» 1980 року, тривало довше і почалося раніше, ніж та ж робота з Міфуне (1948-1965)[5]. У фільмах Куросави Сімура зіграв безліч ролей: лікаря в «П'яному янгелі» (1948), ветерана детектива в «Безпритульному псі» (1949), адвоката в «Скандалі» (1950), лісоруба в «Рашьомоні», смертельно хворого чиновника в «Жити» (1952) і лідера самураїв Камбея в «Семи самураях» (1954). Куросава спеціально для Сімури написав роль у фільмі «Тінь воїна», але в західних релізах ці сцени були вирізані, тому на Заході багато хто не знає, що Сімура брав участь в цьому фільмі. У колекційному виданні DVD The Criterion Collection вирізані сцени були відновлені.
Сімура брав участь в низці фільмів студії Toho про монстрів в жанрі токусацу («спецефекти»), в тому числі він зіграв вченого Кехея Ямане в фільмах «Ґодзілла» (1954) і «Ґодзілла знову нападає» (1955).
Смерть ред.
Такасі Сімура помер 11 лютого 1982 року в Токіо, Японія, від емфіземи легень у віці 76 років. Його роботи були представлені в Кіноцентрі Національного музею сучасного мистецтва в Токіо[3].
Фільмографія (вибіркова) ред.
| Рік | Українська назва / Оригінальна назва | Роль |
|---|---|---|
| 1936 | Осакська елегія (яп. 浪華悲歌) | детектив |
| 1943 | Суґата Сансіро (Геній дзюдо) (яп. 姿三四郎, Суґата Сансіро:) | Хансуке Мураї, батько Сайо |
| 1944 | Найвродливіші (яп. 一番美しく) | начальник Горо Ісіда |
| 1945 | Ті, що йдуть по хвосту тигра (яп. 虎の尾を踏む男達) | Катаока |
| 1945 | Геній дзюдо II (яп. 續姿三四郎) | |
| 1946 | Без скорботи про нашу юність (яп. わが青春に悔なし) | поліцейський Докуїтіго |
| 1947 | По той бік срібного хребта (яп. 銀嶺の果て) | Нодзіро |
| 1948 | П'яний янгол (яп. 醉いどれ天使) | доктор Санада |
| 1949 | Тихий двобій (яп. 静かなる決闘) | Коносуке Фудзісакі |
| 1949 | Безпритульний пес (яп. 野良犬) | детектив Сато |
| 1950 | Скандал (яп. 醜聞) | Отокіті Хірута |
| 1950 | Рашьомон (яп. 羅生門) | лісоруб |
| 1951 | Ідіот (яп. 白痴) | Оно, батько Аяко |
| 1952 | Жити (яп. 生きる) | Кандзі Ватанабе |
| 1952 | Сайкаку: життя жінки (яп. 西鶴一代女) | літній чоловік |
| 1954 | Сім самураїв (яп. 七人の侍) | Камбей Сімада |
| 1954 | Ґодзілла (яп. ゴジラ) | професор-палеонтолог Ямана |
| 1955 | Ґодзілла знову нападає (яп. ゴジラの逆襲) | професор-палеонтолог Ямана |
| 1956 | Самурай 3: Двобій на острові (яп. 宮本武蔵完結編 決闘巌流島) | придворний сьоґуна |
| 1957 | Замок інтриг (яп. 蜘蛛巣城) | Норіясу |
| 1957 | Невгомонна (яп. あらくれ) | власник млина |
| 1957 | Містеріани (яп. 地球防衛軍) | доктор Кендзіро Адаті |
| 1958 | Троє негідників у прихованій фортеці (яп. 隠し砦の三悪人) | генерал Ідзумі Нагакура |
| 1959 | Язиката гейша (яп. べらんめえ芸者) | столяр Масагоро Косугі |
| 1960 | Нічний потік (яп. 夜の流れ) | Коїтіро Сонода |
| 1961 | Мотра (яп. モスラ) | редактор Садакацу Амано |
| 1962 | Відважний Сандзюро (яп. 椿三十郎) | Курофудзі |
| 1962 | Зловісна зірка Горас | доктор Кенсуке Сонода |
| 1963 | Рай та пекло (яп. 天国と地獄) | начальник слідчого відділу |
| 1964 | Ґідора, триголовий монстр (яп. 三大怪獣 地球最大の決戦) | доктор Цукамото |
| 1965 | Червона борода (яп. 赤ひげ) | Токубей Ідзумія |
| 1965 | Франкенштейн проти Барагона (яп. フランケンシュタイン対地底怪獣バラゴン) | хірург у Хіросімі |
| 1965 | Самурай-вбивця (яп. 侍) | Тсуру |
| 1968 | Сонце над Куробе (яп. 黒部の太陽) | Асімура |
| 1969 | Чоловікові живеться важко (яп. 男はつらいよ) | Хьоїтіро Сува, батько Хіросі |
| 1975 | 109-й йде без зупинок (яп. 新幹線大爆破) | глава державної залізничної мережі |
| 1980 | Тінь воїна (яп. 影武者, Кагемуся) | Тагуті Гьобу |
Визнання ред.
| Рік | Категорія/Нагорода | Фільм | Результат | ||
|---|---|---|---|---|---|
| 1950 | Найкращий актор | Тихий двобій Безпритульний пес |
Перемога | ||
| 1956 | Найкращий зарубіжний актор | Сім самураїв | Номінація | ||
| 1960 | Жити | Номінація | |||
| 1959 | Почесний диплом зарубіжному акторові | Сім самураїв | Перемога | ||
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 10 листопада 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Такасі Сімура [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] на сайті JMDB(яп.)
- ↑ а б в г Film Actor Takashi Shimura / Official Tokyo Travel Guide GO TOKYO. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 11 листопада 2016.
- ↑ Фільмографія Такасі Сімури [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті AllCinema
- ↑ Toshiro Mifune Vs. Takashi Shimura. worldofentertainment.info. 2.03.2016. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 11.11.2016.
- ↑ Нагороди та номінації Такасі Сімури на сайті IMDb(англ.)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сімура Такасі |
- Сімура Такасі на сайті IMDb (англ.)
- Сімура Такасі на сайті All Movie Guide (англ.)
- Сімура Такасі на сайті Japanese Movie Database (яп.)