Сімс Корнер Ескерс і Камеса
Сімз-Корнер-Ескерз-енд-Камез (англ. Sims Corner Eskers and Kames) — національна природна пам’ятка[en], що розташована в окрузі Дуглас, штат Вашингтон, а також природні визначні пам’ятки каньйону Макніл, що знаходяться неподалік, і природні пам’ятки Боулдер-парк[en], містять класичні приклади льодовикових форм рельєфу: льодовикові ератичні валуни, кінцеві морени, ескери та ками. Розташовано на плато Вотервіль Колумбійського плато на півночі центральної частини штату Вашингтон у Сполучених Штатах.[1]
| Сімс Корнер Ескерс і Камеса | |
 | |
| Країна |
 США |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Вашингтон |
| Статус спадщини | National Natural Landmarkd |
 | |
Координати: 47°49′30″ пн. ш. 119°22′01″ зх. д. / 47.8250000000277780° пн. ш. 119.36700000002778665° зх. д.
Геологічна історія ред.
Плато ред.
Сімз-Корнер-Ескерз-енд-Камез розташовано на плато Вотервіль, (північний захід Колумбійського плато). Плато утворено на вершині базальтової групи річки Колумбія[en], великої магматичної провінції, яка лежить у штатах Вашингтон, Орегон і Айдахо. Під час середнього та пізнього міоцену тут відбулась одна із найбільших базальтових повеней в історії Землі, що охопило близько 163 700 км² терену на північному заході Тихого океану, утворюючи велику магматичну провінцію з оціночним об’ємом 174 300 км³. Виверження були найсильнішими 17–14 мільйонів років тому, коли було вивільнено понад 99% базальту. Менш інтенсивні виверження тривали 14–6 мільйонів років тому.
Ці трапи були значною мірою оголені внаслідок ерозії під час Міссульських повеней — в Гранд-Кулі[en] та Мозес-Кулі[en]. [2][3][4][5][6]
Льодовикова історія ред.
Два мільйони років тому почалася епоха плейстоцену, під час якого терен зазнав заледеніння. Льодовик покривав Колумбійське плато, досягаючи на півдні середини плато Вотервіль над Гранд-Кулі та верхів'їв Мозес-Кулі. У деяких районах на північ від Гранд-Кулі товщина льодовика досягала 3 км. Борозни в оголеній гранітній основі все ще видно в цьому районі від руху льодовиків і численні ератичні валуни у піднесеній на північний захід частині каньйону.[1][2][3]
Створення Фостер-Кулі, Гранд-Кулі та Мозес-Кулі ред.
Оканоганський язик Кордильєрського льодовикового щита рухався вниз долиною річки Оканоган і заблокував стародавній шлях річки Колумбія, створивши Льодовикове озеро Колумбія[en]. Спочатку вода скидалася з Льодовикового озера Колумбія, через Гранд-Кулі і далі через Фостер-Кулі[en] до річища Колумбії. Коли льодовик просувався далі на південь, Фостер-Кулі було відрізано, і річка Колумбія потім прямувала через Мозес-Кулі — на південь та трохи на схід від давнього та нинішнього річища Колумбії. Коли Оканоганський язик блокував Мозес-Кулі; річка Колумбія знайшла наступний найнижчий маршрут через регіон — сучасний Гранд-Кулі. Протікаючи через нинішні регіони Гранд-Кулі та Драй-Фоллз, Колумбія льодовикового періоду була у складі сточища Квінсі та впадала до Краб-Крік, далі долиною Краб-Крік на південь повз Френчман-Гіллз і повернувши на захід, вздовж північних схилів гір Седдл[en], де біля Сентинельської брами[en] поверталась до старого та сучасного річища Колумбії.[1]
Примітки ред.
- ↑ а б в Mueller, Marge & Ted (1997). Fire, Faults and Floods. University of Idaho Press, Moscow, Idaho. ISBN 0-89301-206-8.
- ↑ а б Alt, David (2001). Glacial Lake Missoula & its Humongous Floods. Mountain Press Publishing Company. ISBN 0-87842-415-6.
- ↑ а б Bjornstad, Bruce (2006). On the Trail of the Ice Age Floods: A Geological Guide to the Mid-Columbia Basin. Keokee Books; Sand Point, Idaho. ISBN 978-1-879628-27-4.
- ↑ Portions of this article, including a figure, are adapted from works of the United States Government, which are in the public domain
- ↑ Alt, David & Hyndman, Donald (1995). Northwest Exposures: a Geologic Story of the Northwest. Mountain Press Publishing Company. ISBN 0-87842-323-0.
- ↑ Carson, Robert J.; Pogue, Kevin R. (1996). Flood Basalts and Glacier Floods:Roadside Geology of Parts of Walla Walla, Franklin, and Columbia Counties, Washington. Washington State Department of Natural Resources (Washington Division of Geology and Earth Resources Information Circular 90). ISBN none.