Рід Сімадзу
Рід Сімадзу (яп. 島津氏, しまずし, сімадзу-сі) — японський самурайський рід періодів Камакура, Муроматі, Сенґоку й Едо.
Рід Сімадзу | |
Герб | |
Місце походження роду | Shimazu Estated |
---|---|
Засновник | Сімадзу Тадахісаd |
Рід Сімадзу у Вікісховищі |
Короткі відомості
ред.За родовою легендою, Сімадзу є нащадком прадавніх переселенців з Китаю, які виводили свій родовід від Цінь Ши Хуан-ді. Ці переселенці дали початок роду Коремуне, відгалуженням якого були Сімадзу. Засновником роду вважається Сімадзу Тадахіса (1179—1227), володар земель на півдні острова Кюсю — Сацуми, Осумі та Хюги.
З 15 по 16 століття Сімадзу вступили у боротьбу за встановлення контролю над островом Кюсю. У 1578 році у битві на річці Міміґава їх війська розбили рід конкурента Отомо, а у 1584 році у битві при Окітанавате — рід Рюдзодзі. Однак у 1587 році об'єднанню Кюсю завадило вторгнення до острова всеяпонського лідера Тойотомі Хідейосі. В результаті конфлікту, Сімадзу капітулювали перед Хідейосі, а їхні родові володіння були урізані до однієї провінції Сацума.
У 1592—1598 війська Сімадзу Йосіхіро були задіяні у корейських походах. За високі бойові якості і лиху вдачу кюсюських військ, вороги називали їх «дияволами Сімадзу».
У битві при Секіґахара 1600 Сімадзу виступили на боці «західної коаліції» під керівництвом Ісіди Міцунарі проти армії Токуґави Іеясу. «Західники» програли битву, а їх володіння були конфісковані переможцями. Виняток становив лише рід Сімадзу, війська якого не тікали з поля бою, а атакували противника і, прорвавши декілька десятків ворожих рядів, включаючи полки самого Іеясу, змогли відступити з поля бою. За мужність Токуґава залишив за Сімадзу їхні землі — Сацума-хан. Зі свого боку, Сімадзу визнали себе васалами майбутнього сьоґуна.
У 1609 році, з дозволу сьоґунату Токуґава, рід Сімадзу успішно провів завоювання королівства Рюкю на острові Окінава. Завдяки цьому він зміг поставити свій контроль торгівлю з Китаєм та Південно-Східною Азією. Впродовж періоду Едо (1603—1867) родина Сімадзу спромоглася накопичити багатства більші аніж їх мав центральний уряд.
У 1867 році Сімадзу, за головування Сімадзу Хісамацу, разом із родом Морі з Тьосю-хану та родом Ямауті з Тоса-хану, розв'язали війну проти сьоґунату, яка закінчилася їх перемогою та проведенням реставрації прямого імператорського правління. Представники кюсюського роду увійшли до нового уряду створеної ними Японської імперії. Рід Сімадзу й особи, пов'язані з ним, продовжували впливати на японську політику до 1945.
Цікаво, що експрем'єр Японії Коідзумі Дзюнітіро походив з сім'ї, яка століттями служила роду Сімадзу у провінції Сацума.
Голови роду Сімадзу
ред.Сацума-хан
ред.№[1] | Українською | Японською | Мон | Статус | Період | Дохід |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Сімадзу Іехіса | 島津家久 | тодзама | 1602 — 1638 | 770 000 | |
2 | Сімадзу Хісаміцу | 島津光久 | тодзама | 1638 — 1687 | 770 000 | |
3 | Сімадзу Цунатака | 島津綱貴 | тодзама | 1687 — 1704 | 770 000 | |
4 | Сімадзу Йошітака | 島津吉貴 | тодзама | 1704 — 1721 | 770 000 | |
5 | Сімадзу Цуґутойо | 島津継豊 | тодзама | 1721 — 1746 | 770 000 | |
6 | Сімадзу Муненобу | 島津宗信 | тодзама | 1746 — 1749 | 770 000 | |
7 | Сімадзу Сіґетосі | 島津重年 | тодзама | 1749 — 1755 | 770 000 | |
8 | Сімадзу Сіґехіде | 島津重豪 | тодзама | 1755 — 1787 | 770 000 | |
9 | Сімадзу Нарінобу | 島津斉宣 | тодзама | 1787 — 1809 | 770 000 | |
10 | Сімадзу Наріокі | 島津斉興 | тодзама | 1809 — 1851 | 770 000 | |
11 | Сімадзу Наріакіра | 島津斉彬 | тодзама | 1851 — 1858 | 770 000 | |
12 | Сімадзу Тадайосі | 島津忠義 | тодзама | 1858 — 1871 | 770 000 |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Порядкові номери подані за родами. Якщо в управління ханом вступає новий рід, нумерація починається з 1.
Джерела та література
ред.- 藩法研究會編 『鹿児島藩』(藩法集 8)、東京: 創文社、1969年
- 上原兼善著 『鎖国と藩貿易 : 薩摩藩の琉球密貿易』、東 : 八重岳書房、1981年
- 徳永和喜著 『薩摩藩対外交渉史の研究』、福岡: 九州大学出版会、2005年
- 秀村選三編 『薩摩藩の構造と展開』、福岡: 西日本文化協会、1976年
- 佐々木克著 『幕末政治と薩摩藩』、東京: 吉川弘文館、2004年