Сікора араукарієва
| Сікора араукарієва | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Leptasthenura setaria (Temminck, 1824) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Synallaxis setaria | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сіко́ра араукарієва[2] (Leptasthenura setaria) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Мешкає в Бразилії і Аргентині.
Опис ред.
Довжина птаха становить 17 см, враховуючи довгий хвіст. Голова чорна, поцяткована білими смужками, на тімені є помітний чуб. Верхня частина тіла каштанова, крила і хвіст темні. Горло білувате, нижня частина тіла охриста, поцяткована білими смужками.
Поширення і екологія ред.
Араукарієві сікори поширені на півдні Бразилії (від крайнього південного сходу Мінас-Жерайсу і півдня Ріо-де-Жанейро до півночі Ріу-Гранді-ду-Сулу) та на крайньому північному сході Аргентини (Місьйонес). Вони живуть у вологих рівнинних і гірських лісах бразилької араукарії, а також на плантаціях. Зустрічаються на висоті від 750 до 1900 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких шукають серед рослинності.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Араукарієвим сікорам загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Leptasthenura setaria.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |