Сікора Богдан
Богда́н Сіко́ра (псевдо: «Карпенко», «Журба») (* 1923, с. Дашава, Стрийський повіт, Станиславівське воєводство — † 25 листопада 1948, с. Дашава, Стрийський район, Дрогобицька область) — командир сотні УПА «Опришки».
Богдан Сікора | |
---|---|
Старший булавний УПА | |
Загальна інформація | |
Народження |
1923 с. Дашава Стрийського повіту Станиславівського воєводства |
Смерть |
25 листопада 1948 с. Дашава, Стрийського району, Дрогобицької області |
Громадянство |
Українська держава (1941) ОУН |
Псевдо | «Карпенко», «Журба» |
Військова служба | |
Приналежність |
Українська держава (1941) ОУН |
Вид ЗС | УПА |
Командування | |
командир сотні «Опришки» | |
Життєпис ред.
Народився 1923 року в с. Дашава Стрийського повіту Станиславівського воєводства (нині Стрийського району Львівської області) в багатодітній селянській родині. Після закінчення сільської школи навчався у Стрийській гімназії, вступив до Юнацтва ОУН. У 1942—1944 рр. навчався в одному з вищих навчальних закладів Львова.
Наприкінці лютого 1944 р. скерований ОУН для проходження старшинського вишколу у групі студентів на чолі з «Козаком» (Косарчин Ярослав Григорович). З березня по липень 1944 р. був курсантом Старшинської школи «Олені-1», далі — інструктором-вишкільником самооборонних відділів Калуської округи ОУН. У вересні-жовтні 1944 р. — командир вишкільної сотні «Опришки». Наприкінці жовтня сотня була розпорошена під час облави, а сотенний з роєм стрільців відійшов на Стрийщину.
З кінця листопада 1944 р. призначений командиром чоти в сотні «Месники» (командир булавний «Нечай» — Михайло Фридер) ВО-5 «Маківка» УПА-Захід.
Після розформування сотні навесні 1945 р. переведений до теренової мережі ОУН Дрогобиччини. Навесні 1947 р. був референтом пропаганди Стрийського надрайонного проводу ОУН. Загинув у бою 26 травня 1947 р. в бою, потрапивши в засідку поблизу рідного села.
Див. також ред.
Джерела та література ред.
- Степан Лесів, Петро Ганцюк. Курінь УПА «Промінь»: історія формування та бойовий шлях відділів. — Історичний клуб «Магура», 2016. — с. 96-97.
Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |