Сід Чарісс

американська балерина й акторка

Сід Чарісс (англ. Cyd Charisse, справжнє ім'я Тула Елліс Фінклі (Tula Ellice Finklea); 8 березня 1921[3] — 17 червня 2008) — американська балерина, акторка театру та кіно, найбільш відома ролями у мюзиклах. Спочатку займаючись балетом, на початку 1940-х почала активно зніматися в голлівудських фільмах. Знімалася у мюзиклах з такими всесвітньо відомими партнерами, як Фред Астер, Джин Келлі, Ден Дейлі. Удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави.

Сід Чарісс
англ. Cyd Charisse
Ім'я при народженніангл. Tula Ellice Finklea
Народилася8 березня 1922(1922-03-08)[1]
Амарилло, Техас, США
Померла17 червня 2008
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
·інфаркт міокарда[2]
ПохованняМеморіальний парк Гілсайдd
Країна США
Діяльністьакторка, балерина, акторка театру, телеакторка, кіноакторка
Alma materГоллівудська професійна школаd
Знання мованглійська
Роки активностіз 1939
Magnum opusThe Band Wagond і Співаючи під дощем
ПартіяРеспубліканська партія США
РодичіНана Візітор і Liv Lindelandd
У шлюбі зTony Martind
Нагороди
Національна медаль мистецтв

зірка на голлівудській Алеї слави[d]

IMDbID 0001998

Біографія

ред.

Елліс Фінклі, відома як Сід Чарісс, народилася в місті Амарілло (Техас) в родині ювеліра Ернста Фінклі та Ліли, до шлюбу Норвуд. У 8 років Елліс, перехворівши на поліомієліт, почала займатися балетом. Батько заохочував її заняття, встановив у її кімнаті балетну палицю і дзеркало в повен зріст. Незабаром сім'я переїхала до Голлівуду, де Елліс почала вчитися в Hollywood Professional School. З 12 років протягом року вона займалася в студії танцюриста Ніко Чарісса в Лос-Анджелесі. Пізніше серед її педагогів були Адольф Больм і Броніслава Ніжинська. У 1937 поступила в трупу «Російський балет Монте-Карло» і почала гастролювати з нею США. За традицією того часу виступала під «російськими» псевдонімами: спочатку як Наташа Тулаліс, потім як Фелія Сидорова та Марія Істоміна.

У 1939 році Елліс втратила батька, через що затрималася в США, тоді як вся трупа відпливала до Європи. У тому ж році в Європі вона одружилася з Ніко Чаріссом. З початком війни повернулася в США. Залишивши сцену, вирішила спробувати себе в Голлівуді. У 1941 році під псевдонімом Лілі Норвуд (Сід взяла дошлюбне прізвище своєї матері) вона почала зніматися в кіно — спочатку як танцюристка в епізодах. У 1942 році отримала першу роль, зазначену в титрах (Лілі в Something to Shout About), потім була роль балерини Галини Уланової в фільмі «Місія в Москву» (1943). У 1946 році студія MGM підписала з нею контракт. З цього моменту почала зніматися як Сід Чарісс, додавши до прізвища чоловіка прізвисько, дане їй в дитинстві братом, похідне від «Сіс» (від англ. Sister — «сестра»). Першою роллю, де Сід почала говорити, стала Дебора Ендрюс у фільмі «Дівчата Харві [en]» (1946).

Справжню популярність акторці приніс фільм «Співаючі під дощем» (1952), де вона знялася в танцювальній сюїті «Бродвейська мелодія» як партнерка Джина Келлі. У тому ж році ноги Сід Чарісс були застраховані на 5 мільйонів доларів кожна (за даними Книги рекордів Гіннеса це була найвища страхова сума тих років). Тоді ж керівництво MGM вирішило зробити її партнеркою своєї головної танцювальної зірки — Фреда Астера. У 1953 році вони знялися разом у фільмі «Театральний фургон»: танцювальний епізод «Танцюючи в темряві» на музику однойменної пісні, поставлений Астером, став одним з найвідоміших танців в історії кіно. Астер дотепно назвав Чарріс «танцюючим динамітом».

Пізніше Чарісс знімалася як з Астером, так і з Джином Келлі. Час від часу вона також отримувала ролі «без танців» («Дівчина з вечірки», 1958; «Два тижні в чужому місті» і «Щось повинно трапитися», 1962). У 1958 році за роль комісарки Ніни Ющенко, посланої радянським міністерством в Париж (романтична комедія «Шовкові панчішки», 1957) була номінована на премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у комедії або мюзиклі.

З заходом ери кіно-мюзиклу почала зніматися в детективах в амплуа елегантної і самодостатньої «фатальної жінки». Ставши менш затребуваною в Голлівуді, почала виступати з другим чоловіком, Тоні Мартіном, який в 1963 році відкрив власний нічний клуб. Разом з ним гастролювала за кордоном. Також грала в драматичних постановках регіональних труп, проте дебютувала на Бродвеї лише в 1992, у віці 71 років, коли її запросили приєднатися до оновленого акторського складу мюзиклу «Гранд-готель», де вона замінила Ліліан Монтевеккі. В інтерв'ю журналу People Сід Чарісс сказала, що танцювати на Бродвеї було метою, яку їй не вдалося досягти — і це здорово нарешті бути там.

Померла в Лос-Анджелесі від серцевої недостатності.

Особисте життя

ред.

У 1939 році під час гастролей по Європі Елліс Фінклі одружилася зі своїм педагогом, власником лос-анджелеської танцювальної студії Ніко Чаріссом. У 1941 році вони з'явилася разом в танцювальному епізоді фільму Rumba Serenade. Народила сина Ніко «Нікі» Чарісса. У 1947 році пара розлучилася, після чого Сід залишила собі прізвище чоловіка.

У 1948 році пошлюбила голлівудського співака і актора португало-єврейського походження Тоні Мартіна. Щасливий шлюб тривав 60 років, до смерті акторки в 2008 році. В шлюбі Сід народила сина Тоні Мартіна-молодшого. Чоловік також усиновив її сина від першого шлюбу. У 1976 році подружжя видали спільну автобіографію The Two of Us.

Фільмографія

ред.
  • 1941 — епізоди у фільмах Rumba Serenade, «Поема», «Я знав, що так буде», «Хто-небудь дзвонив?»
  • 1942 — епізоди у фільмах Магія Магнолії, Це моя любов
  • 1946 — Three Wise Fools
  • 1946 — танцюристка в мюзиклі «Роберта»
  • 1985 — телесеріал «Вона написала вбивство» (1-й епізод II сезону)
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1941 кф The Gay Parisian[en] The Gay Parisian
1943 ф Тисячі привітань Thousands Cheer
1943 ф Місія в Москву[en] Mission to Moscow балерина Галина Уланова
1943 ф Something to Shout About[en] Something to Shout About
1945 ф Ziegfeld Follies[en] Ziegfeld Follies
1946 ф Поки пливуть хмари Till the Clouds Roll By Танцівниця (партнер - Говер Чемпіон)
1946 ф Дівчата Харві[en] The Harvey Girls Дебора Ендрюс (перша роль зі словами)
1947 ф Фієста[en] Fiesta Танцівниця в сцені
1947 ф Незакінчений танець[en] The Unfinished Dance Аріан Буше
1948 ф Words and Music[en] Words and Music Марго Грант
1948 ф On an Island with You[en] On an Island with You
1948 ф The Kissing Bandit[en] The Kissing Bandit Танцівниця в сцені
1950 ф East Side, West Side[en] East Side, West Side
1950 ф Tension[en] Tension
1952 ф Співаючи під дощем Singin' in the Rain
1952 ф The Wild North[en] The Wild North Індійка
1953 ф Театральний фургон[en] The Band Wagon Габріель Жерар ( Тоні Хантер  — Фред Астер, хореографія Майкла Кідда)
1953 ф Easy to Love[en] Easy to Love камео
1953 ф Sombrero[en] Sombrero
1954 ф Бригадун Brigadoon
1954 ф Глибоко в моєму серці Deep in My Heart
1955 ф It's Always Fair Weather[en] It's Always Fair Weather
1956 ф Meet Me in Las Vegas[en] Meet Me in Las Vegas
1957 ф Шовкові панчохи[en] Silk Stockings
1958 ф Party Girl[en] Party Girl
1958 ф Twilight for the Gods[en] Twilight for the Gods
1961 ф Black Tights[en] Black Tights
1961 ф Five Golden Hours[en] Five Golden Hours
1962 ф Something's Got to Give[en] Something's Got to Give
1962 ф Two Weeks in Another Town[en] Two Weeks in Another Town
1965 ф Assassination in Rome[en] Assassination in Rome
1976 ф Won Ton Ton, the Dog Who Saved Hollywood[en] Won Ton Ton, the Dog Who Saved Hollywood
1978 ф Warlords of Atlantis[en] Warlords of Atlantis

В театрі

ред.
Російський балет Монте-Карло
На Бродвеї

Бібліографія

ред.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. https://www.npr.org/templates/story/story.php?storyId=91620768
  3. The Oxford Dictionary of Dance
  4. Liz Sonneborn. A to Z of American Women in the Performing Arts. — 2001. — 840 с. — ISBN 9780403099924.

Посилання

ред.