Вікіпедія

Сіґурд II Мунн

(Перенаправлено з Сігурд II)

Сіґурд II Мунн (1133—1155) — король Норвегії з 1136 до 1155 року. Походив із династії Інґлінґів. Мав прізвисько «Мунн», тобто «Рот».

Сіґурд II Мунн
Народився 1133[1]
Норвегія
Помер 10 червня 1155[1] або 6 лютого 1155(1155-02-06)[2]
Берґен, Норвегія[1]
Поховання Церква Христа (Берґен)d
Країна Норвегія
Діяльність монарх
Посада Король Норвегії
Конфесія християнство
Рід Gille dynastyd
Батько Гаральд IV
Мати Thora Guttormsdatterd
Брати, сестри Бріґіт Гаральдсдоттер, Margaret Haraldsdatterd, Ейстейн II, Інге I, Magnus Haraldssond і Maria (?)d
Діти Ґокон II, Sigurd Markusfostred, Cecilia Sigurdsdatterd, Сверрір I, Erik Sigurdssond[3] і Harald Sigurdssond[3]

Життєпис ред.

Син Гаральда IV, короля Норвегії, та Тори Ґуттормсдотер, королівської коханки. Був досить малим, коли його батька було вбито у 1136 році. Фактично інтереси Інґе став захищати його дід, впливовий аристократ східної Норвегії. У цьому році на тінгу в ейратінгі Сіґурда оголошено новим королем. Після цього об'єднався з іншими опікунами принців Маґнуса та Інґе Гаральдсонів. Разом вони виступили проти короля Маґнуса IV та претендента на корону Сіґурда Слембе. Вирішальні битви відбулися 12 листопада 1139 року — в морській битві при Ґольменгра поблизу Осло був розбитий і загинув Маґнус IV, а на суходолі також зазнав поразки й був вбитий Сіґурд Слембе.

Після цього тривало правління трьох братів — Інґе I, Сіґурда II, Маґнуса. У 1142 частину влади було надано ще одному синові Гаральда IV — Ейнстейну, який повернувся із Шотландії. У 1145 році помирає Маґнус. Втім до 1155 року відносини між братами були мирними з огляду на те, що фактично керували країною їх опікуни. За цей час у 1152 році під час візиту до Норвегії папського легата Ніколас Бреспіра було впроваджено архієпископство у Нідаросі (сучасний Тронгейм).

6 лютого 1155 спалахнув конфлікт у м. Берген поміж Інґе I та Сіґурдом II, під час якого останнього було вбито. Боротьбу проти Інґе продовжили сини Сіґурда II.

Родина ред.

Не був одружений.

Діти від різних коханок:

  • Гокон (1147—1162)
  • Сіґурд (1155—1163)
  • Гаральд (д/н-1170)
  • Цецилія

Джерела ред.

  • Alison Finlay; editor and translator (2004). Fagrskinna, a Catalogue of the Kings of Norway. Brill Academic Publishers. ISBN 90-04-13172-8
  1. ↑ а б в г https://nbl.snl.no/Sigurd_2_Haraldsson_Munn
  2. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  3. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сіґурд_II_Мунн&oldid=40164524