Сіаченський конфлікт
Сіаченський конфлікт (англ. Siachen conflict) — збройний конфлікт між Пакистаном та Індією за спірну територію льодовика Сіачен.
Сіаченський конфлікт | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | |||||||
Координати: 35°28′01″ пн. ш. 77°03′00″ сх. д. / 35.467222220027771584° пн. ш. 77.05000000002777937879727688° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Пакистан | Індія | ||||||
Командувачі | |||||||
Зія-уль-Хак Мохаммад, Халід Шамім Вінн |
Бана Сінгх | ||||||
Військові сили | |||||||
Збройні сили Пакистану | Збройні сили Індії | ||||||
Втрати | |||||||
1344 вбито | 616 вбито |
Хід конфліктуРедагувати
До початку 1984 року пакистанські війська готувалися до війни з Індією за територію хребта Салторо і льодовика Сіачен. Однак Індія завдала першого удару, почавши операцію «Мегхдут» у квітні 1984 року. Полк індійських солдатів був перекинутий повітрям на Сіачен, вони захопили контроль над двома проходами: Сіа-ла і Білфорд-Ла, які відкривали вихід на стратегічне Каракорумське шосе. Пакистан марно намагався повернути ці проходи в кінці 1984 і 1985 року.
У 1986 році пакистанська армія знову зазнала поразки на даній ділянці фронту. Проявивши військову майстерність скалелазання, Бана Сінгх захопив пакистанський блокпост на висоті 6400 м. Даний блокпост був перейменований в «Бана», на честь мужності офіцера індійської армії. Після цієї поразки Беназір Бхутто запропонувала генералу Зія-уль-Хаку надіти паранджу. Щоб вибити війська Індії з Білфорд-Ла, Пакистан відправив елітні групи командос в 1987 році. Генерал Первез Мушарраф особисто командував цим спецпідрозділом. У вересні 1987 року зав'язався бій, в якому Індія знову здобула перемогу. Хоча Пакистан і зазнав невдачі у своїй спробі захоплення Білфорд-Ла, Індії так і не вдалося захопити стратегічно важливе місто Хаплу, столицю пакистанського округу Гханче.
ВтратиРедагувати
1 344 пакистанських солдатів загинули в ході конфлікту. 95 % загинули за екстремальних і нестерпних погодних умов на льодовику. Число поранених становить майже у двадцять разів більше, ніж убитих.
Наші дніРедагувати
В даний час Пакистан підтримує три батальйони на кордоні з Сіачен, а Індія має сім батальйонів на даній ділянці кордону. Величезний відтік грошових коштів на підтримання військ у цьому регіоні змусив Індію і Пакистан відкрити діалог для мирного розмежування Сіачена без територіальної шкоди з обох сторін. Але ці переговори так нічим і не закінчилися, велика частина льодовика Сіачен контролюється Індією [1].
ПриміткиРедагувати
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 жовтень 2004. Процитовано 27 жовтень 2004.
ДжерелаРедагувати
ПосиланняРедагувати
https://web.archive.org/web/20041027004644/http://www.kashmirsentinel.com/apr1999/3.9.html http://almanacwhf.ru/?no=3&art=11