Сє Тяо

Сє Тяо (*謝朓, 464 —499) — китайський поет-лірик часів династії Південна Ці. Мав прізвисько «Сяо Сє» (Малий Сє).

Сє Тяо
Народився	464(0464) Янцзя
Помер	499
Підданство	Південна Ці
Діяльність	поет
Знання мов	китайська
Рід	Xie clan of Chend
Батько	Сє Вей
Мати	Chang Chungd
Діти	Q47183928?
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з аристократичного роду Сє. Син Сє Вея, помічника міністра. Його мати була донькою імператора Вень-ді з династії Лю Сун. Народився у м. Янцзя (сучасна провінція Хенань). Здобув класичну освіту. Водночас розпочав військову службу за імператора У-ді. В цей період затоваришував із синон імператора — Сяо Цзиляном. У 491 році став членом літературного гуртка «Вісім друзів з Цзінлін», якому надава підтримку Цзилян.

У 493 році, після смерті імператора У-ді, був запрошений до уряд з метою складання імператорських наказів. В подальшому був втягнутий у придворні чвари за владу. Втім зумів зберегтися за час правління узурпатора Мін-ді. після повалення у 498 році останнього знову опинився при дворі. Втім у 499 році Сє Тяо запроторено до в'язниці за підозрою в участі у змові проти володаря Дунхунь-хоу. При нез'ясованих обставин Сє Тяо померу тюрмі.

Творчість

В доробку Сє Тяо нараховується близько 200 віршованих творів. Працював переважно у жанрі ши. Головна тема — пейзаж, природа. Його вірші були популярними ще за життя Тяо, а потім у наступні покоління. Особливо гарно у нього виписані пейзажні деталі, вірші відзначаються новизною думки, вмінням знайти слова, що найбільш відповідали настрою автора в даний момент. Тяо підкреслював: «Гарний вірш відпрацьований, гладкий, мов куля для арбалета».

Джерела

• Духовная культура Китая: энциклопедия: в 5 т. / Гл. ред. М. Л. Титаренко; Ин-т Дальнего Востока. — М.: Вост. лит., 2006 —. Т. 3. Литература. Язык и письменность / ред. М. Л. Титаренко и др. — 2008. — 855 с. С. 46-51.