Ямамото Сюґоро
Сюґо́ро Ямамо́то (яп. 山本 周五郎, Yamamoto Shūgorō); його справжнє ім'я — Сімі́дзу Сато́му (яп. 清水 三十六, Shimizu Satomu); нар. 22 червня 1903, Оцукі, префектура Яманасі, Японія — пом. 14 лютого, 1967, Йокогама, Канаґава, Японія) — японський письменник, який активно працював протягом періоду Сьова в історії Японії. Він публікувався також під чотирнадцятьма іншими псевдонімами.
| Сюґоро Ямамото | ||||
|---|---|---|---|---|
| 山本 周五郎 | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | яп. 清水 三十六 | |||
| Народився |
22 червня 1903 Оцукі, Оцукі префектура Яманасі, Японія | |||
| Помер |
14 лютого 1967 (63 роки) ·пневмонія | |||
| Громадянство |
 Японія | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | японська | |||
| Жанр | романи, оповідання | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Ямамото народився 22 червня 1903 року у поселенні, яке зараз є містом Оцукі, що в японській префектурі Яманасі в бідній сім'ї. Відсутність грошей змусила його кинути середню школу, але він продовжував освіту самостійно, використовуючи букіністичну книжкову крамницю, над якою у той час жив. Вона належала його родичеві і саме його ім'я письменник взяв як псевдонім.
Літературна кар'єра ред.
Перше невелике оповідання Ямамото Sumadera fukin і п'єса в три акти Horinji iki були опубліковані в 1926 році. Його ранні роботи були призначені переважно для дітей. У 1932 році він почав писати оповідання для дорослих, але вони не були оцінені літературною публікою, так що він продовжив публікувати популярні детективні і пригодницькі оповідання для підлітків. Це серія коротких оповідань про самураїв (1940—1945) і історичні повісті про видатних жінок (1942—1945). Обидві теми були дуже популярні у воєнній Японії.
У післявоєнний час Сюгоро Ямамото продовжив писати на історичні теми: «Ялиці залишилися» (1954—1958) і «Квітковий килим». Книги письменника вирізняються симпатією до бідняків і невдах, неприязню до можновладців і глибокою повагою до традицій. Його «Життя великих японських жінок» було номіноване на 17-у Премію Наокі, одну з найпрестижніших японських літературних премій, але Сюгоро відмовився її отримувати, скромно стверджуючи, що не вважає цю «популярну писанину» «літературою».
Багато з робіт Сюгоро Ямамото було екранізовано (зокрема, за його однойменним романом Акіра Куросава у 1965 році поставив фільм «Червона борода», а за збіркою оповідань «Квартал без сонця» — стрічку «Під стукіт трамвайних коліс», 1970).
Сюгоро Ямамото помер в Йокогамі 14 лютого 1967 року від гострої пневмонії, похований на громадському цвинтарі в місті Камакура в префектурі Канаґава (Японія).
Спадщина ред.
Літературна Премія Сюгоро Ямамото[en] була заснована в 1987 році. Вона присуджується щорічно за нові видатні твори художньої літератури. Переможець отримує пам'ятний подарунок і мільйон єн[1][2].
Основні твори ред.
- «Життя великих японських жінок» ((日本婦道記, 1942—1945)
- «Ялиці залишилися» (樅ノ木は残った, 1954—1958)
- «Червона борода» (赤ひげ診療譚, 1958)
- «Оповідання блакитної плоскодонки» (青べか物語, 1960)
- «Вулиці без сезону» (季節のない街, 1962)
- «Сабу» (さぶ, 1963)
Примітки ред.
- ↑ Fukue, Nastuko, «Literary awards run spectrum [Архівовано 3 вересня 2019 у Wayback Machine.]», Japan Times, 14 лютого 2012, с. 3.
- ↑ J'Lit | Awards: Yamamoto Shugoro Prize | Books from Japan [Архівовано 13 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання ред.
- Yamamoto, Shugoro. The Flower Mat. Tuttle Publishing (2006). ISBN 0-8048-3333-8.
- Сюгоро Ямамото [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] на J'Lit Books from Japan (англ.)