Лосось атлантичний
Лосось атлантичний, також сьомга, лосось озерний (Salmo salar) — риба родини лососевих з роду лосось. Поширений в північній частині Атлантичного океану і в річках, що впадають в Північну Атлантику, також у Білому і Баренцевому морях[1]. Внаслідок розведенням людиною зустрічається у північній частині Тихого океану.[2][3]
| Лосось атлантичний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Ряд: | Лососеподібні (Salmoniformes) |
| Родина: | Лососеві (Salmonidae) |
| Рід: | Лосось (Salmo) |
| Вид: | Лосось атлантичний (S. salar)
|
| Біноміальна назва | |
| Salmo salar | |
| Синоніми | |
| |
Опис ред.
Може досягати довжини тіла 1,5 м та ваги 43 кг.[4] Атлантичний лосось має сріблястий колір тіла. Забарвлення молодих риб відрізняється від дорослих особин: вони строкаті, на боках є темні смуги, спина темна, вкрита круглими червоними і коричневими плямами. Це допомагає їм краще маскуватися в річці, коли вони полюють. Більшу частину свого життя лосось проводить у морі. Він полює на дрібну рибу, що живе в холодних північних водах Атлантики. Дорослі особини повертаються в річки на нерест. На відміну від інших представників родини, після нересту гинуть не всі особини. Життя атлантичного лосося можна розділити на 5 періодів, з яких найвираженішими є річковий, нагульний і період розмноження. Ця риба отримала широку гастрономічну популярність в усьому світі.
Поширення ред.
Атлантичний лосось — це одна з небагатьох риб, які можуть жити як у прісній, так і в солоній воді. Молоді риби живуть у прозорій і холодній річковій воді. Коли вони виростають, то збираються в косяки і вирушають вниз по річці в море. За нестачі їжі і при дуже низькій температурі лососі можуть вижити в річці до восьми років. У теплих, багатих на їжу водах вони ростуть швидше, й іноді вже на першому році життя виходять у море. Зазвичай це особини, довжина яких становить не менше 9-18 см. Під час наближення до моря лососі поступово пристосовуються до солоної води. У риб, що виходять у море, темні плями зникають і тіло покривається сріблястою лускою. У морі лососі полюють на піщанкових, молодого оселедця, мойву та іншу дрібну морську рибу. Найбільше поживи знаходять у північних морях, де дрібна риба збирається у величезні косяки і харчується планктоном. Тому лосось, що з'явився на світ в європейських річках, перепливає Атлантичний океан, щоб дістатися до багатих на корм вод між Канадою і Гренландією.
Подорож на нерестовища ред.
Більша частина лососів на нерест повертається саме в ті річки, в яких вони самі з'явилися на світ. Досі залишається таємницею, як вони знаходять гирло «потрібної» річки, пропливши в океанічних водах більше 2 000 км. Напевно, вирішальну роль відіграє прекрасний нюх, на який риба покладається під час подорожі вгору по річці. Молоді особини запам'ятовують характерний запах і смак річкової води. Лососі збираються в гирлі річки великими косяками і очікують припливу, який допомагає їм увійти до річки і подолати перший етап шляху. У кожній окремо взятій річці спостерігаються свої особливості нерестового ходу. Лососі з легкістю долають усі перешкоди, що знаходяться в них на шляху: швидку течію, пороги. Щоб набратися сил, відпочивають у глибоководних місцях. Зазвичай у цей час риба нічого не їсть. Після нересту лише небагато з них повертаються назад в море, оскільки більша частина гине від виснаження.
Розмноження ред.
Лососі, які населяють північні води Атлантичного океану, нерестяться восени, а ті, що живуть в південніших районах — взимку. Самець, що нереститься, і самиця пливуть поруч. У піщано-гальковому ґрунті самиця вириває велику яму. Потім вона метає ікру, на яку самець відразу випускає молочко. Самиця зариває запліднену ікру в пісок. Після короткого відпочинку вона робить нове гніздо, і весь процес повторюється. Із заплідненої ікри вилуплюються зародки, у яких на животі є великий жовтковий мішок. Після завершення цієї стадії мальки залишають гніздо. Перші 1-5 років свого життя вони харчуються личинками волохокрильця (ручайника), ракоподібними. Молоді лососі — це строкаті рибки, спина і боки яких вкриті круглими коричневими і червоними плямами. Тільки через декілька років вони вийдуть у море, тоді в них з'явиться срібляста луска. У період розмноження у самців дещо деформується щелепа.
Спосіб життя ред.
Молода риба живиться дрібними мешканцями річок: ракоподібними, комахами та їхніми личинками, молюсками. В морі дорослі особини харчуються рибою та ракоподібними. Тримаються косяками. Після заходу в річки для нересту атлантичний лосось перестає харчуватися і весь час живе за рахунок накопичених ресурсів. Живуть в середньому 8-10, рідко до 13 років.
Значення для людини ред.
Лише небагатьох лососів ловлять на вудку. До 60-их років XX ст. більшу частину атлантичного лосося відловлювали сітями, натягнутими в гирлах річок. Після того, як було з'ясовано, що більшу частину свого життя ці риби проводять у морі, люди почали їхній вилов і у північних водах Атлантичного океану. Це призвело до різкого скорочення чисельності. Нині річки сильно забруднені, тому з кожним роком виживає дедалі менше атлантичних лососів. Існує величезна кількість страв із них, атлантичного лосося додають у салати, смажать, тушкують і запікають. Проте найбільшу популярність атлантичний лосось завоював у малосольному вигляді.
Примітки ред.
- ↑ Kottelat, M. and J. Freyhof, 2007. Handbook of European freshwater fishes. Publications Kottelat, Cornol, Switzerland. 646 p.
- ↑ Shearer, W. (1992). The Atlantic Salmon. Halstead Press.
- ↑ The Audubon Society Field Guide to North American Fishes, Whales & Dolphins. Chanticleer Press. 1983. с. 395.
- ↑ http://www.skesdevel.org.test.mediatraffic.fi/sivu.php?id=27[недоступне посилання з липня 2019] (фін.)
- ↑ Atlantic Salmon Life Cycle [Архівовано 15 січня 2014 у Wayback Machine.] Connecticut River Coordinator's Office, U.S. Fish and Wildlife Service. Updated: 13 September 2010.
Література ред.
- Мартынов В. Г. Атлантический лосось (Salmo salar L.) на Севере России — Екатеринбург: УрО РАН, 2007. — 414 с.
Див. також ред.
Посилання ред.
- Сьомга [Архівовано 20 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- FishBase [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Catalogueoflife [Архівовано 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Salmo salar — WoRMS [Архівовано 31 серпня 2012 у Wayback Machine.]