Еш-Шаркія
حائلالشرقية‎‎
ash-Sharqiyyah
 
Країна Саудівська Аравія Саудівська Аравія
Часовий пояс UTC+3
Адміністративний центр Даммам
Площа 672 522 км²
Населення 4 105 780
Густота 6,11 ос./км²
ISO 3166 код 04

Мапа

CMNS: Еш-Шаркія у Вікісховищі

Еш-Шаркія, раніше — Східна провінція (араб. الشرقية‎‎‎) — найбільша провінція в Саудівській Аравії. Розташована на сході країни. Площа провінції — 672 522 км², населення — 4 105 780 осіб (2004). Столиця — місто Даммам.

Географія

ред.

На північному заході межує з адміністративним округом Ель-Худуд еш-Шамалія, на заході з адміністративним округом Ер-Ріяд, на південному заході з адміністративним округом Наджран, на півдні з Єменом, на південному сході з Оманом і ОАЕ, на сході з Бахрейном, на півночі з Кувейтом та Іраком. На сході омивається водами Перської затоки.

Передмістя Ед-Даммама Ель-Хубар з'єднане 25-кілометровим мостом короля Фахда з Королівством Бахрейн.

Релігія

ред.

90 % населення адміністративного округу (Східна провінція), де зосереджені основні запаси нафти в Саудівській Аравії, складають шиїти[1][2]

Історія

ред.

Адміністративний округ Еш-Шаркія раніше називався провінція Ель-Хаса. З часу входження провінції Ель-Хаса до складу саудівської держави в 1914 році й до 1985 року емірами (губернаторами) провінції були представники роду Аль-Джилюві — бічної гілки панівної династії Аль-Сауд. Однак Королю Фахд під час свого правління вдалося зломити цю традицію і призначити Еміром провінції свого сина Мухаммада аль-Сауда, який обіймає цю посаду й понині.

Адміністративний поділ

ред.

Адміністративний округ ділиться на 11 мухафаз (У дужках населення за 2010 рік):

  1. Ad Dammam (904 597)
  2. Al Ahsa (1 063 112)
  3. Al Jubayl (378 949)
  4. Al Khafji (76 279)
  5. Al Khubar (578 500)
  6. Al Qatif (524 182)
  7. An Nuayriyah (52 340)
  8. Buqayq (53 444)
  9. Haft Al Babin (389 993)
  10. Qaryah Al Ulya (24 634)
  11. Ras Tannurah (60 750)

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Кидок на Ер-Ріяд. Архів = 1 оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 5 січня 2016.
  2. الشيعة في السعودية: من التهميش إلى الاحتواء. Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 16 жовтня 2018.