Відкрити головне меню

Костянтин Сушко
Костянтин Іванович Сушко
Ім'я при народженні Костянтин Іванович Сушко
Народився 5 жовтня 1946(1946-10-05) (72 роки)
Бабине, Херсонська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність прозаїк, журналіст
Мова творів українська, російська
Напрямок природа[1], історія
Жанр оповідання, роман, повість, публіцистика
Magnum opus «Інспектор Хорс»
Премії «За розвиток Запорізького краю»
Премія імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності

Костянти́н Іва́нович Сушко (нар. 5 жовтня 1946 року в селі Бабина, Верхньорогачицького району, Херсонської області) —український письменник-прозаїк, публіцист і журналіст, член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, лауреат премії імені І.Франка.

Зміст

БіографіяРедагувати

Костянтин Сушко народився 5 жовтня 1946 року в селі Бабина, Верхньорогачицького району, Херсонської області, у сім'ї колгоспників. 1962 року виїхав до Запоріжжя. Там закінчив середню школу. Працював теслею, токарем, формувальником. З 1965-го по 1968 роки служив у радянському війську. Звільнившись у запас, працював слюсарем-складальником, згодом закінчив філологічний факультет Запорізького державного педагогічного інституту зі спеціальності «Російська мова та література».

Із 1972-го — на журналістській роботі. Працював кореспондентом, старшим кореспондентом, завідувачем відділу газети «Комсомолець Запоріжжя», редактором багатотиражної газети «Днепростроевец». 1989 року започаткував першу в області профспілкову газету «Выбор». 1992—1999 — головний редактор газети «Запорозька Січ». 1999—2005 — на творчих хлібах. З березня 2005 року по жовтень 2007-го — генеральний директор[2] Національного заповідника «Хортиця»[3].

Друкувався в газетах «Червоний промінь», «Ленинское знамя», «Комсомолець Запоріжжя», «Индустриальное Запорожье», «Запорізька правда», «Молодь України», «Комсомольское знамя», «Комсомольская правда», «Радянська Україна», «Правда Украины», «Сільські вісті», «Известия», «Україна молода», «Слово Просвіти», «Літературна Україна»; в журналах «Вітчизна», «Україна», «Ранок», «Наука і суспільство», «Рідна природа», «Хортиця», «Свята справа», «Журналіст України», «Журналист», «Вокруг света»…

ЛітератураРедагувати

Автор книжок

  • «Міраж» (1978)
  • «Заповедное Запорожье» (1981)
  • «Все могло быть иначе" (1984)
  • "Наедине с Хортицей" (1986)
  • «В степи заповедной» (1988)
  • «По Хортице» (1989)
  • «Поздняя тропа» (1989)
  • «Час сподівань» (1992)
  • «Вітер — на крила» (1994)
  • «Хортица открывает тайны» (1999)
  • «Острів Хортиця» (2001)
  • «Двоє серед тиші» (2002)
  • «Тени забытых городов» (2003)
  • «Стежка на Хортиці» (2004)
  • «Я вибираю Хортицю» (2004)
  • «Віщий Степ» (2004)
  • «Дев, ять молитов у серпні» (2006)
  • «Наодинці з Хортицею» (2007)
  • «Зелений Мій Дім» (2008)
  • «Бентежна Хортиця» (2008)
  • «Князь Дмитро Вишневецький та інше…» (2009)
  • «Інспектор Хорс» (2010)
  • «Ойкумена» (2011)
  • «Хортиця — Острів Святилищ» (2013)
  • «У згонах» (2014)
  • «Закодований час» (2014)
  • "трансМІСІЯ СЛОВА" (2016)
  • "Заворожений острів" (2016)
  • "Лови на Слові" (2017)
  • "Terra grata -- земля бажана" (2017-18)
  • "Людина й Острів" (2018)

НагородиРедагувати

Нагороди: звання «Золоте перо» за 1976 і 1979 роки (Спілка журналістів), медалі «За розвиток Запорізького краю», «Мистецький Олімп України», «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України, Почесна Грамота й медаль Верховної Ради України, лауреат Премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності‎ (2003).

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати