Сучасна індоєвропейська мова

Сучасна індоєвропейська мова (суч.-інд.-євр. Eurōpājā́ Dn̥ghwā, Eurōpājóm, ісп. Europaio) — штучна («штучно відновлена») мова, започаткована 2006 року на основі відновлених елементів північно-західного ареалу пізньої індоєвропейської мови.

ПередісторіяРедагувати

Спроби створювати тексти праіндоєвропейською мовою робилися ще у XIX ст. (А. Шлейхер), але надалі науковці відмовилися від такого роду творчості: стало ясно, що на такому рівні відновити мову, невідому з письмових джерел, неможливо. Проте, мовознавці продовжували: Г. Хірт, Л. Згуста, М. Петерс, Д. Ейдемс, І. Р. Данка, Ф. Кортланд, Р. Люр (працювали над відомим текстом Шлейхера «Вівця і коні»); С. К. Сен, У. Леманн, Й. Арбейтман, М. Майргофер, Я. Пугвель («Цар і бог»).

СтворенняРедагувати

Історія сучасної індоєвропейської мови починається з 2004 року. Іспанський поліглот і мовознавець-аматор Карлос Квілес (Carlos Quiles) теж зайнявся створенням текстів реконструйованою прамовою. 2005 року Квілес разом з Марією Терезою Батальєю Кальвін і за підтримки чотирьох викладачів засновав групу «Dnghu» (букв. «Мова»). Наступного року було опубліковано «Europaio: Коротка граматика європейської мови» (англ. мовою). 19 травня проект було відзначено одним з шістьох призів регіонального уряду і університету на іноваціоному конкурсі підприємництва.

Фонетика й абеткаРедагувати

ГолосніРедагувати

Фонема Грецькою абеткою Латинкою Перською арабицею Вірменською абеткою Кирилицею Абугідою деванагарі
[a] Α α A a Ա ա А а
[e] Ε ε E e Ե ե E e
[o] Ο ο O o Ո ո О о
[aː] Ᾱ ᾱ Ā ā Ա ա А̄ а̄
[eː] Η η Ē ē Է է Е̄ е̄
[oː] Ω ω Ō ō Ո ո О̄ о̄
[i] Ι ι I i Ի ի И и
[iː] Ῑ ῑ Ī ī ی Ի ի Ӣ ӣ
[u] Υ υ U u Ւ ւ У у
[uː] Ῡ ῡ Ū ū و Ւ ւ Ӯ ӯ
[r̥] Ρ ρ R̥ r̥ Ռ ռ Р̥ р̥ ऋ (ॠ)
[l̥] Λ λ L̥ l̥ ل Լ լ Л̥ л̥ ऌ(ॡ)
[m̥] Μ μ M̥ m̥ م Մ մ М̥ м̥
[n̥] Ν ν N̥ n̥ ن Ն ն Н̥ н̥

ПриголосніРедагувати

Фонема Грецькою абеткою Латинкою Персською арабицею Вірменською абеткою Кирилицею Абугідою деванагарі
[p] Π π P p پ Պ պ П п
[b] Β β B b Բ բ Б б
[bh] Βη βη Bh bh ﺏﻌ Բհ բհ Бх бх
[t] Τ τ T t Տ տ Т т
[th] Θ θ Th th ﻌﺕ Թ թ Тх тх
[d] Δ δ D d Դ դ Д д
[dh] Δη δη Dh dh ذ Դհ դհ Дх дх
[k] Κ κ K k ک Կ կ К к
[kh] Χ χ Kh kh کﻌ Ք ք Кх кх
[g] Γ γ G g گ Գ գ Г г
[gh] Γη γη Gh gh گﻌ Գհ գհ Гх гх
[kw] Ϙ ϙ Q q ق Ք ք Къ къ
[gw] Γγ γγ C c Ղ ղ Гъ гъ
[gwh] Γγη γγη Ch ch ﻍﻌ Ղհ ղհ Гъх гъх
[h] Η η H h Հ հ Х х
[j] Ι ι (J ϳ) J j ی/ژ Յ յ, Ի ի Й й / Ј ј
[w] Ϝ ϝ W w و Ւ ւ Ў ў
[r] Ρ ρ R r Ռ ռ Р р
[l] Λ λ L l ل Լ լ Л л
[m] Μ μ M m م Մ մ М м
[n] Ν ν N n ن Ն ն Н н
[s] Σ σ ς S s Ս ս С с

Приклади реченьРедагувати

Українська Сучасна індоєвропейська (у запису латинкою) Транскрипція
Гей/ Агов /Алло / Привіт álā / ghéuse алаа / ґгеусе
Ласкаво просимо crātós / súcṃtos tū ґраатос /суґмтос туу
Доброго дня látom āsúm латом аасум
Доброго ранку wḗsrom āsúm веесром аасум
Доброго вечора wésprom āsúm веспром аасум
Доброї ночі nóqtim āsúm ноктім аасум
Як живеш?/Як живете? qótā walḗiesi?
(все) нормально walḗiō sū
Як тебе / Вас зовуть? qótā kluwḗiesi?
Як твоє / Ваше ім'я? qid ésti tébhei nṓmn?
Мене зовуть Петром kluwḗiō Pétros
Моє ім'я — Петро méghei Pétros nṓmn
Приємно познайомитися (з тобою / Вами) gaudhḗiō tewe gnṓtim
Будь-ласка / прошу Вас chédhō
Дякую/Спасибі méitimoms / móitmom
Це тобі (Вам) / Прошу prijḗsna / prósēdiom (tébhei ágō)
Дякую тобі (Вам) prijḗiō téwom
От, пане ésti sū, pótei
Вибачте/Перепрошую ṇgnṓdhi
Вибачте мені párke
Жаль/Шкода / Пробачте késdō
Нічого / Дурниці/ Пусте mē koisā́ie
Поки, люба! sḷwḗj, prijótṃā
Так dā / jái / ne-(ghi)
Звичайне / Природно nem-pe / íta tod
Ні nē / néi
Саме/Саме так tágteī
Слухай(те) / Увага! próbhoudhos
Де тут вихід? qódhei dhwéris?
Я прошу от що kéi ésti jod pṛkskóm
Що це таке? qid (ésti) tod?
Це їжа pitús tod (ésti)
Котра година? qid ésti dáitis?
(Це) правда wḗrom tod
Дуже добре / Пречудово bhódistom / bhódsṃom
Все добре sólwa sū (ágontor)
Скільки тобі (Вам) років? qótobhos átnobhos tū?
Мені десять років dékṃ gnātós ésmi
Ти розмовляєш (Ви розмовляєте) європейською/новоіндоєвропейською? bhā́soi (bhásoi) an Eurōpáiom?
Трошки розмовляю páukolom bhā́moi
Не розумію тебе (Вас) nē téwom péumi
Скажіть séqe-moi qid kṇsḗiāsi
Не знаю nē wóida
Замовчи/Замовчіть takḗj (takḗie)
Сідай(те) sg. sísde / pl. sísdete
Ходь(те) сюди cémj' (cémie) kóm-ke
Я йду nū ghénghō kom
Де працюєте, вчитеся? qóterom ghléndhesi an drā́iesi?
Втомився/Втомилися? ésti lachḗionti?
Люблю жінок lubhḗiō pélū dhḗmonāns / cénāns
Напиши(іть) тут свою (Вашу) адресу déikom skréibhe kéi téwe
Я живу на вулиці Головній Stóighei Magnéi céiwō / trébhō
Ми з Лукрецією друзі Lukrétjā égō-qe ámeikes smés / ámeike swes
Кішка в саду нявкає káttā ghórtei mijalúti
Собака вкусила кішку káttām mordḗieti kwōn
Жінка гуляє з кішкою káttā dhḗmonā alā́ietoi
Бачу голову кішки káttās dṛ́kō ghébhlām
Де поїзд? qódhei ésti dóuknom?
Поїзд — тут dóuknom (ésti) kéi
Хочу рибу їсти wélmi pískim ghóstum
Уф, гаряче! qām kḷḗieti!
Брр, холодно! qām srīgḗieti!
Я щодня ходжу купатися на озеро láqom eími dhóchei snā́tum qā́qei

ДжерелаРедагувати

http://www.counter-currents.com

ПосиланняРедагувати