Суховєй Світлана Іванівна
радянська і білоруська актриса театру і кіно
Світлана Іванівна Суховєй (нар. 28 жовтня 1952, Мозир, Білоруська РСР) — радянська та білоруська кіно- і театральна акторка. Заслужена артистка Республіки Білорусь, голова ГО «Білоруська гільдія акторів кіно» (з 1989), член Білоруської спілки кінематографістів (з 1975), Білоруського союзу театральних діячів (з 1997) та членом ради Спеціального фонду Президента Республіки Білорусь із підтримки талановитої молоді.
| Світлана Суховєй | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Святлана Іванаўна Сухавей | ||||
| Народилася | 28 жовтня 1952 (72 роки) Мозир, БРСР | |||
| Національність | білоруска | |||
| Громадянство |  СРСР→ Білорусь | |||
| Діяльність | акторка | |||
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
| Заклад | Білорусьфільм | |||
| Роки діяльності | 1967 — до тепер | |||
| Членство | Belarusian Union of Cinematographersd і Білоруська спілка театральних діячівd | |||
| IMDb | ID 0837750 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Життєпис
ред.Закінчила ВДІК у 1973 році, майстерня Ігора Таланкіна. У кіно з 1967 року.
Акторка Театру-студії кіноактора в Мінську.
Фільмографія
ред.- Бабине царство (1967);
- Сини йдуть у бій (1969);
- Директор (1969);
- Чорні сухарі (1971);
- Співай пісню, поете... (1971);
- Командир щасливої «Щуки» (1972);
- Фронт без флангів (1974);
- Веселий калейдоскоп (1974);
- Такі високі гори (1974);
- Надійна людина (1975);
- Порт (1975);
- Пам'ять землі (1976);
- Пригоди Травки (1976);
- Фронт за лінією фронту (1977);
- Гонки без фінішу (1977);
- Зустріч в кінці зими (1978);
- Я хочу вас бачити (1978);
- Прийміть телеграму в борг (1979);
- Проти течії (1981);
- З кішки все і почалося...
- Аукціон (1983);
- Дивіться на траву (1983);
- Третій у п'ятому ряду (1984);
- Не хочу одружуватися! (1993);
- Любити по-російськи-2 (1996);
- Любити по-російськи-3 (1999);
- Шанувальник (1999);
- Фабрика мрій (2004);
- Гальмівний шлях (2007);
- Каменська-6 (2011);
- Поклич, і я прийду (2014).