Сутора сичуанська
| Сутора сичуанська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Sinosuthora zappeyi (Thayer & Bangs, 1912) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Paradoxornis zappeyi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Суто́ра сичуанська[2] (Sinosuthora zappeyi) — вид горобцеподібних птахів родини суторових (Paradoxornithidae). Ендемік Китаю.
Опис ред.
Довжина птаха становить 12,5 см. Голова, груди, шия і верхня частина спини сірі, на тімні темно-сірий чуб. Решта верхньої частини тіла каштанова, хвіст сіруватий. Горло біле, нижня частина тіла охриста. Навколо очей білі кільця, очі чорні. Дзьоб короткий, вигнутий, оранжевий, на кінці жовтий.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
Поширення і екологія ред.
Сичуанські сутори живуть в гірських хвойних лісах та у високогірних рододендронових і бамбукових заростях. Зустрічаються на висоті від 2350 до 3450 м над рівнем моря.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослдідників, популяція сичуанських сутор становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Sinosuthora zappeyi.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |