Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Сусідська (інакше — сільська, землеробська, територіальна, поземельна) община — територіальна спільність людей, які не пов'язані родинними зв'язками, але займають певну обмежену територію колективно оброблюваних земель.

Сусідська община прийшла на зміну родовій общині в епоху розпаду первісного суспільства та зародження класового суспільства. Сусідська громада складалася з окремих сімей, не пов'язаних між собою родинними зв'язками. Для такої общини, як правило, характерне поєднання приватної власності з колективною власністю на землю та деякі засоби виробництва (господарський двір, знаряддя праці, худоба тощо).

Виникла в процесі поглиблення майнової диференціації. Сусідська община найкраще вивчена на прикладі германської марки. В надрах сусідської общини у багатьох народів (у тому числі й у росіян і українців — під назвою дворище, земля) до XX століття, як пережиток, зберігалася і сімейна община.

Джерела

ред.
  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Греков Б. Д. Крестьяне на Руси с древнейших времен до XVII века, кн. 1—2. — М., 1952-54.
  3. Мишко Д. І. Соціально-економічні умови формування української народності. — К., 1963.
  4. Бойко I. Д. Селянство України в другій половині XVI — першій половині XVII століть. — К., 1963.
  5. Теплицький В. П. Реформа 1861 року і аграрні відносини на Україні (60—90-і роки XIX століття). — К., 1959.
  6. Дубровский С. М. Столыпинская аграрная реформа. — М., 1963.
  7. Історія селянства Української РСР, Том 1. — К., 1967.
  8. Голобуцький В. О. Економічна історія Української РСР. — К., 1970.
  9. Лаптин П. Ф. Община в русской историографии последней трети XIX — начала XX веков. — К. 1971.

Посилання

ред.