Суріньявонґ II

король Луанґпхабанґу

Суріньявонґ II або Сурінья Вонґса II (лаос. ເຈົ້າສຸລິຍະວົງສາ; пом. 1791) — шостий володар королівства Луанґпхабанґ[1].

Суріньявонґ II
лаос. ເຈົ້າສຸລິຍະວົງສາທີ່ສອງ
Прапор
Прапор
6-й Король Луанґпхабанґу
1771 — 1788
Попередник: Сотікакумман
Наступник: Анурута
 
Народження: 18 століття
Смерть: 1791
Бангкок, Таїланд
Країна: Лаос
Батько: Інтасом

Біографія ред.

Був дев'ятим сином короля Інтасома. В березні 1765 року Луанґпхабанґ було завойовано бірманською армією. Суріньявонґ став заручником[2].

1768 року Суріньявонґ утік з полону, зібрав армію та 1771 року захопив трон Луанґпхабанґу[2]. Він глибоко ненавидів короля В'єнтьяну Онг Буна, якого вважав винним у підбурюванні бірманців до нападу на його державу[1]. Суріньявонґ спробував узяти В'єнтьян в облогу, втім Онг Бун за допомоги бірманців відбив напад, а Суріньявонґ був змушений визнати сюзеренітет Бірми[1].

1776 року державу Ланна захопив сіамський король Таксин, після чого Луанґпхабанґ зміг позбутись бірманського сюзеренітету. 1778 року Суріньявонґ довідався, що сіамська армія під проводом Чао Прая Чакрі почала кампанію з захоплення В'єнтьяну. Після того король став васалом Сіаму та долучив свої війська до сіамських під час облоги В'єнтьяну. Відтоді Луанґпхабанґ був змушений щорічно сплачувати данину бунга мас, що складалася з двох невеликих дерев із золота та срібла, а також коштовних подарунків, зброї, товарів і рабів[1].

У травні 1788 року Суріньявонґа викликали до Бангкока, де його ув'язнили за наказом Рами I. За його відсутності Луанґпхабанґом керували сіамські чиновники. Помер 1791 року в Бангкоку. Новим королем Луанґпхабанґу на початку 1792 року став молодший брат Суріньявонґа Анурута.

Примітки ред.

  1. а б в г Stuart-Fox, Martin (2008). History Dictionary of Laos (вид. 3rd). Scarecrow Press, Inc. с. 331. ISBN 978-0-8108-5624-0.
  2. а б Stuart-Fox, Martin (2008). History Dictionary of Laos (вид. 3rd). Scarecrow Press, Inc. с. 389. ISBN 978-0-8108-5624-0.

Література ред.

Посилання ред.

  • prabang1. www.royalark.net (англ.) . Процитовано 9 січня 2021.