Онг Бун

король В'єнтьяну

Онг Бун (лаос. ອົງບຸນ; пом. 28 листопада 1781), також Бунсан або Сайя Сеттатірат III — третій володар королівства В'єнтьян.

Онг Бун
лаос. ພຣະເຈົ້າສິຣິບຸນຍະສານ
лаос. ເຈົ້າອົງບຸນ


Прапор
3-й Король В'єнтьяну
1767 — 28 листопада 1781
Попередник: Онг Лонг
Наступник: Нантасен
 
Народження: 18 століття
В'єнтьян, Лаос
Смерть: листопад 1781
Лансанг
Країна: Лаос
Батько: Сеттатірат II
Діти: Нантасен, Інтавонґ, Анувонґ і Tissa of Vientianed

БіографіяРедагувати

Був другим сином короля Сеттатірата II та молодшим братом короля Онг Лонга. Зайняв трон після смерті останнього 1767 року.

На той момент В'єнтьян був васалом Бірми[1]. Бірманський король розглядав В'єнтьян як базу для подальшого розширення своїх кордонів на схід, тому сіамський правитель Таксин вирішив зіграти на випередження та вдерся до лаоських володінь. 1778 року сіамська армія під командуванням Буддха Йодфа Чулалоке (у майбутньому — Рама I) підступила до столиці[2]. Після чотиримісячної облоги місто було захоплено[3].

Онг Бун був змушений тікати до джунглів, але зрештою вирішив підкоритись сіамцям. Відтоді В'єнтьян потрапив у залежність від Сіаму[3]. Більшість дітей Онг Буна, зокрема синів Нантасена, Інтавонґа, Анувонґа та дочку Кхамваєн, було вивезено до Тонбурі як заручників. Згодом Кхамваєн стала наложницею Рами I[4].

Однак 1780 року Онг Бун підбурив повстання проти сіамської влади, він убив призначеного сіамцями губернатора, але в листопаді 1781 року його схопили та стратили.

ПриміткиРедагувати

  1. Tarling, Nicholas (1999). The Cambridge history of South East Asia: From c. 1500 to c. 1800 1 (2). Cambridge University Press. с. 238. ISBN 978-0-521-66370-0. 
  2. Wood, 268.
  3. а б Wyatt, 143.
  4. คึกฤทธิ์ ปราโมช, ม.ร.ว.. โครงกระดูกในตู้. กรุงเทพฯ : สำนักพิมพ์สยามรัฐ, พิมพ์ครั้งที่ 8 พ.ศ. 2547

ЛітератураРедагувати