Відкрити головне меню

«Сука» (фр. La chienne) — французький фільм-драма 1931 року, перший повнометражний звуковий фільм Жана Ренуара, знятий за однойменним романом Жоржа де ла Фуршадьєра 1930 року та сценічною адаптацією Андре Муезі-Еона[1].

Сука Picto infobox cinema.png
фр. La Chienne
La chienne 1931 poster.jpg
Французький постер до фільму
Жанр драма
Режисер Жан Ренуар
Продюсери
  • П'єр Бронберже
  • Роже Рішбе
Сценарист Жан Ренуар
На основі роману «Сука» Жоржа де ла Фуршадьєра
У головних
ролях
Мішель Симон
Жані Марез
Жорж Фламан
Оператор Теодор Спаркюл
Композитор Eugénie Buffet[d]
Художник Марсель Курме
Кінокомпанія Les Établissements Braunberger-Richebé
Тривалість 91 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Рік 1931
Дата виходу 20 листопада 1931 (Франція)
IMDb ID 0021739
Рейтинг IMDb: 7.7/10 stars

СюжетРедагувати

Касира оптової трикотажної крамниці Моріса Леграна (Мішель Симон) зневажають колеги й тероризує дружина, жахлива мегера Адель: єдину розраду Легран знаходить в живописі. Одного разу вночі він знайомиться з Лулу та захищає її від сутенера «Деде», якого вона кохає, хоча той негарно з нею поводиться. Легран зустрічається з Лулу, знімає їй кімнату та прикрашає цю кімнату своїми картинами, які його дружина хотіла викинути на смітник. «Деде», що як завжди сидить на мілині, виносить дві картини і продає їх торговцеві; той ними жваво цікавиться. Пізніше «Деде» знайомить його з Лулу, видаючи її за автора полотен, підписаних ім'ям «Клара Вуд».

З'являється перший чоловік Адель — офіцер, зниклий без вісті на Першій світовій війні; він намагається отримати від Леграна гроші. Легран дає йому ключ від своєї квартири та пропонує увечері, поки він з дружиною буде в театрі, своїми руками забрати заощадження Адель. Насправді він підлаштував усе так, щоб зіштовхнути одне з одним колишнє подружжя й отримати нарешті свободу. Він вирушає до Лулу та застає її в ліжку з «Деде». Він рушає геть, але наступного ранку повертається та благає її піти від «Деде». Вона сміється, і Легран, принижений до глибини душі, вбиває її ножем для розрізання паперу. «Деде» заарештовують за це вбивство, судять і страчують. А Леграна без зайвого галасу звільняють з роботи: начальник виявив, що той потроху цупив гроші з каси.

Легран, що став клошаром, зустрічає колегу, який виявляється не ким іншим, як колишнім чоловіком нині покійної Адель. Легран трохи відкриває дверці автомобіля й отримує 20 франків від багатого автовласника, що тільки-но вийшов з галереї, придбавши картину Леграна — автопортрет. Два клошари готуються прогуляти це маленьке багатство.

У роляхРедагувати

Мішель Симон Моріс Легран
Жані Марез Люсьєнн Пеллетьє на прізвисько «Лулу»
Жорж Фламан «Деде»
Магделена Берюбе Адель Легран
Роже Гайяр Алексіс Годар
Жан Жере Дюгоде
Александр Ріньйо Ектор Лангелард
Ромен Буке Анріо
Анрі Гізоль Амеде

Знімальна групаРедагувати

Додаткова інформаціяРедагувати

Ремейк «Суки» був знятий Фріцем Лангом у 1945 році під назвою «Вулиця гріха» з Едвардом Г. Робінсоном та Джоан Беннетт у головних ролях[1].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати