Судово-адміністративна реформа (1564—1566)

Судово-адміністративна реформа 1564-1566 рр. — проведена у Великому князівстві Литовському реформа, що мала на меті уніфікацію адміністративно-територіального устрою країни та наближення її форми і структури до системи Речі Посполитої.

Суть реформиРедагувати

Постанови сейму у 1564-1566 рр. реорганізували місцеве самоврядування. Результати цих реформ закріплені в законах Великого князівства Литовського (Волинський статут). Територія Великого князівства Литовського (включаючи землі українців) була поділена на 15 воєводств (при цьому були створені нові та реорганізовані старі воєводства), з яких утворено 30 повітів. На чолі воєводства знаходиться воєвода, призначуваний Великим литовським князем.

В результаті реформи 1564-1566 рр. у князівстві з'явилася повітова система (повітові сеймики), подібна до наявної в Польщі. Усі дворяни-шляхтичи, що володіли землею в окремому повіті, брали участь у їх роботі. Повітові сеймики обирали кандидатів на суддів земських та підкоморських суддів і два представники (депутати) від кожного повіту до вального сейму Великого князівства Литовського. У повітах були введені земські, гродські, підкоморські суди.

Скасовано привілей магнатів, за яким вони подавали позови лише до великокняжого суду.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Юридична енциклопедія: В 6 т./Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К.: "Укр. енцикл.", 1998 - 736 с. (сторінка 716)
  2. Крикун М. Г. Поширення польського адміністративно-територіального устрою на українських землях. "Проблеми слов'янознавства", 1990, в. 42.
  3. Крикун М. Г. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV-XVIII ст. Кордони воєводств у світлі джерел. К., 1993.