Стівен Ніл

Стівен Ніл
Стівен Меттью Ніл
Стівен Ніл; Стівен Меттью Ніл
	Стівен Ніл у грі за «Нью-Інгленд Петріотс» у 2009 році Стівен Ніл у грі за «Нью-Інгленд Петріотс» у 2009 році
Загальна інформація
Громадянство	США
Народження	9 жовтня 1976 (48 років); Сан-Дієго, штат Каліфорнія, США
Зріст	196 см
Вага	120 кг
Alma mater	San Diego High Schoold і California State University, Bakersfieldd
Спорт
Країна	США
Вид спорту	боротьба; американський футбол
Дисципліна	вільна боротьба
Клуб	борцівський клуб Дейва Шульца, Бейкерсфілд; Нью-Інгленд Петріотс, Фоксборо
Команда	Нью-Інгленд Петріотс і Філадельфія Іглс
Нац. збірна	США
Тренери	Дерілл Поуп — з 1994
Нагороди
Спортивні медалі
Представник США
Чемпіонати світу з боротьби
Панамериканські ігри
Панамериканські ігри

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ніл.

Стівен Меттью Ніл (англ. Stephen Matthew Neal; нар. 9 жовтня 1976, Сан-Дієго, штат Каліфорнія) — американський борець вільного стилю та гравець в американський футбол. чемпіон світу, чемпіон Панамериканських ігор, чемпіон Тихоокеанських ігор з вільної боротьби.

Життєпис

Боротьбою почав займатися з 1989 року. У 1998 та 1999 роках виграв титули Національної асоціації студентського спорту (NCAA).

Виступав за борцівський клуб Дейва Шульца, Бейкерсфілд. Тренер — Дерілл Поуп.

У 1999 році виграв Панамериканські ігри та чемпіонат світу з вільної боротьби. Але навесні 2001 року несподівано вирішив кардинально змінити своє заняття спортом. Він подзвонив спортивному агенту Нілу Корнічу і сказав, що хоче грати в американський футбол. Корніч переконав свого давнього друга Білла Белічіка, тренера команди «Нью-Інгленд Петріотс» з Фоксборо, що виступала в Національній футбольній лізі, випробувати Ніла. Після двох тижнів інтенсивної підготовки Стівен Ніл пройшов випробовування та став гравцем «Нью-Інгленд Петріотс». Граючи за цю команду, колишній борець отримав три каблучки Супербоула.

У 2011 році після 10 річної футбольної кар'єри Стівен Ніл вирішив піти зі спорту. У 2010 році він провів лише вісім ігор, пропустивши більшість сезону через чергову травму плеча.

Загалом, Стівен Ніл зіграв у 86 регулярних ігор сезону, з них 81 — у стартовому складі. Він також зіграв у 12 іграх плей-офф, в кожній з них — у стартовому складі.^[1]

Уведений до Національної Зали Слави боротьби у 2012 році.^[2]

Спортивні результати на міжнародних змаганнях

Виступи на Чемпіонатах світу

Змагання	Збірна	Вагова категорія	Місце
Чемпіонат світу з боротьби 1999	США	вільна боротьба, до 130 кг	1 Золото

Виступи на Панамериканських іграх

Змагання	Збірна	Вагова категорія	Місце
Панамериканські ігри 1999	США	вільна боротьба, до 130 кг	1 Золото

Виступи на інших змаганнях

Змагання	Збірна	Вагова категорія	Місце
Тихоокеанські ігри 1995	США	вільна боротьба, до 100 кг	1 Золото
Чемпіонат світу з боротьби серед студентів 1998	США	вільна боротьба, до 130 кг	5

Примітки

↑ Pats' Stephen Neal retiring. ESPN.com. 03.03.2011. Процитовано 29.08.2018. (англ.)
↑ Stephen Neal to be inducted to Wrestling Hall of Fame. SportsChannel New England LLC. 31.05.2012. Процитовано 29.08.2018. (англ.)

Джерела

Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
Pete Thamel (21.01.2005). From Wrestling to Football for Patriots' Neal. The New York Times. Процитовано 29.08.2018. (англ.)

Посилання

Historical Results. United World Wrestling (укр. Об'єднаний світ боротьби). (англ.)

Це незавершена стаття про борця чи борчиню.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про спортсмена чи спортсменку США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Pats' Stephen Neal retiring. ESPN.com. 03.03.2011. Процитовано 29.08.2018. (англ.)

[2] Stephen Neal to be inducted to Wrestling Hall of Fame. SportsChannel New England LLC. 31.05.2012. Процитовано 29.08.2018. (англ.)

[1]

[2]