Відкрити головне меню

Студентська вулиця (Київ)

вулиця в Шевченківському районі Києва (Україна)

Студе́нтська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Лук'янівка. Пролягає від вулиці Січових Стрільців до вулиці Василя Дончука. На деяких сучасних мапах продовжена до Глибочицької вулиці.

Студентська вулиця
Київ
Студенческая улица Киев 2012 01.JPG
Місцевість Лук'янівка
Район Шевченківський
Колишні назви
Дика
Загальні відомості
Протяжність 180 м
Координати початку 50°27′28″ пн. ш. 30°29′14″ сх. д. / 50.458000° пн. ш. 30.487417° сх. д. / 50.458000; 30.487417Координати: 50°27′28″ пн. ш. 30°29′14″ сх. д. / 50.458000° пн. ш. 30.487417° сх. д. / 50.458000; 30.487417
Координати кінця 50°27′32″ пн. ш. 30°29′22″ сх. д. / 50.459000° пн. ш. 30.489583° сх. д. / 50.459000; 30.489583
Поштові індекси 04050
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Лук'янівська»
Автобуси А 119 (по Глибочицькій вулиці)
Трамваї Т 14, 18 (по Глибочицькій вулиці)
Тролейбуси Тр 6, 16, 18, 19, 19Д, 33 (по вулиці Січових Стрільців)
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11631
У проекті OpenStreetMap r2152200
Мапа
CMNS: Студентська вулиця (Київ) на Вікісховищі

Прилучається Пилипівський провулок.

ІсторіяРедагувати

Вулиця виникла у 1-й половині XIX століття (існують відомості щодо плану її прокладання за 1838 рік), мала назву Дика, від прізвища власника садиби в цій місцевості Диковського (Дикого, Дикова). Його ім'ям на початку XX століття звався також Диковський узвіз (тепер Смородинський узвіз), де була розташована інша садиба цього домовласника. Сучасна назва — з 1938 року[1] (повторна постанова про перейменування — у 1944 році[2]).

ЗабудоваРедагувати

На вулиці збереглося кілька старовинних будинків, зведених на початку XX століття.

Будинок № 3 належав технікові шляхів сполучень В. І. Русакову. Автором проекту, ймовірно, був інженер І. Мацнєв (Мацнув), який працював у Службі рухомого складу тяги і майстерень Управління Південно-Західної залізниці. Двоповерховий будинок зведений у 1911 році у стилі модерн; є цікавим зразком споруди для власника із середньозабезпечених верств населення.

Будинки № 5 та № 5-А складають садибу початку XX століття. Забудова садиби, яка спершу належала домовласнику П. Ясногурському, велася з 1900 року, коли був зведений головний будинок — двоповерховий, дерев'яний, обкладений цеглою. У 1907 році новим власником садиби став селянин С. Поскрипка, який розширив межі ділянки, перебудував головний будинок та звів у глибині подвір'я флігель. Головний будинок (№ 5) зведений у цегляному стилі з елементами неоренесансу, флігель (№ 5-А) — у модернізованих формах історизму.

Будинок № 7 зведений у 1914 році у стилі модерн, будинок № 11 зведений у 1911 році як прибутковий, будинок № 6 зведений у 1903 році.

Меморіальні дошкиРедагувати

УстановиРедагувати

  • Вища рада юстиції (буд. № 12-А). Будинок був введений в експлуатацію в жовтні 2013 року.
  • Управління Державної служби охорони в м. Києві (буд. № 9)

ЗображенняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10720, арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.

ДжерелаРедагувати